Чарівний ліс. Барвисті квіти стелилися на стежці. Біля деревця сиділа маленька дівчинка.

- Дівчинко-дівчинко, чому така сумна? - раптом роздалося над її вухом.

Це була маленька лисичка, але хутро було біле-біле, а в очах бачилось щось таке, чого не можна описати.

- Да так, не звертай уваги лиси...ЛИСИЧКА, ТИ ЩО, РОЗМОВЛЯЕШЬ! - від подиву дівчинка перейшла на крик.

- Гей, ти чого, лисицю розмовляючю ніколи не бачила?

- Бачила б - не кричала!

- Кхем, я - незвичайна лисичка, а кіцуне - лисиця, поосланиця богів. Я несу вроджай і добрі новини. Так, чого ти така сумна була, може чим допоможу.

- Ай гаразд. Просто я дуже довго вирощувала квітку. Вона дуже добре цвіла, я її і поливала, і вдобрювала, і на сонечко виносила. Навіть пересаджувала! А ось хоп-і вона зав'яла.

Подумала лисичка, подумала, та й сказала.

- А ти спробуй полити її, говорячи - рости квітонько, рости, ніччю покажи скарби. Три рази, поки поливаешь, перед сном, зрозуміла, Аньо?

- А звідки ви знаете, як мене звуть? - не встигла вона договорити, як лисичка пропала.

Пішовши додому, Аня зробила все, як і сказала лисичка, і на ранок квітка зацвіла краще та гарніше, ніж раніше.

Удачі тобі! Кіцуне - лисиця з п'ятьма хвостами з японьської міфології.