Як і багато хто, я люблю оптимістичні кінці у літературі. Тому, якби я мав вплив на те, як закінчиться твір "Поліанна" Елеанор Портер, я би хотів, щоб вона закінчилась наступним чином:
Після багатьох складних випробувань та неприємностей, Поліанна знаходить себе на ліжку у лікарні, з різними травмами від нещасного випадку. Вона дуже засмучена тим, що не зможе продовжувати свою роботу по поширенню радості та оптимізму серед людей.
Проте, її друзі та рідна тітка, яка приїхала доглядати за нею, починають збиратися разом, щоб допомогти Поліанні під час її одужання. Люди з усього міста приходять до неї відвідати та дарувати подарунки, а також висловлювати свою подяку за те, що вона зробила для них.
Через кілька тижнів Поліанна повністю одужує та знову починає займатися своєю роботою. Цього разу вона робить це разом зі своїми друзями та підтримкою всього міста. Вона виявляє, що її оптимізм та радість стали набагато сильнішими та значущішими завдяки любові та підтримці оточуючих.
Таким чином, книга закінчується із відчуттям того, що Поліанна не тільки відновила свої сили після нещастя, але й отримала набагато більшу силу завдяки любові та підтримці своєї спільноти. Це підкреслює важливість підтримки та співпраці, коли стикаєшся з труднощами у житті.
Якби я мав можливість закінчити твір "Поліанна", я би написав про те, як Поліанна, своєю позитивною і оптимістичною натурою, змогла перетворити життя людей в містечку Беллевю на щось дивовижне.
Її здатність бачити позитивні сторони у будь-якій ситуації, допомогла їй знайти нових друзів та покращити взаємини з тими, хто раніше був неохочий до спілкування з нею. Вона вчила людей радіти життю, бачити гарне в навколишньому світі та шукати шляхи вирішення будь-яких проблем.
Поліанна допомогла своїй тітці стати щасливішою та відкрити серце для інших людей, а також покращила стосунки між сусідами та жителями Беллевю. Її позитивний вплив став підставою для створення нової культури у містечку, де люди почали більше цінувати один одного та допомагати в складних ситуаціях.
Тому, закінчуючи твір "Поліанна", я би висловив надію, що люди в нашому світі зможуть взяти на зброю її позитивний приклад та навчитися бачити гарне в навколишньому світі. Тільки тоді можливо буде змінити світ на краще та зробити його щасливішим для всіх нас.
Answers & Comments
Відповідь:
Як і багато хто, я люблю оптимістичні кінці у літературі. Тому, якби я мав вплив на те, як закінчиться твір "Поліанна" Елеанор Портер, я би хотів, щоб вона закінчилась наступним чином:
Після багатьох складних випробувань та неприємностей, Поліанна знаходить себе на ліжку у лікарні, з різними травмами від нещасного випадку. Вона дуже засмучена тим, що не зможе продовжувати свою роботу по поширенню радості та оптимізму серед людей.
Проте, її друзі та рідна тітка, яка приїхала доглядати за нею, починають збиратися разом, щоб допомогти Поліанні під час її одужання. Люди з усього міста приходять до неї відвідати та дарувати подарунки, а також висловлювати свою подяку за те, що вона зробила для них.
Через кілька тижнів Поліанна повністю одужує та знову починає займатися своєю роботою. Цього разу вона робить це разом зі своїми друзями та підтримкою всього міста. Вона виявляє, що її оптимізм та радість стали набагато сильнішими та значущішими завдяки любові та підтримці оточуючих.
Таким чином, книга закінчується із відчуттям того, що Поліанна не тільки відновила свої сили після нещастя, але й отримала набагато більшу силу завдяки любові та підтримці своєї спільноти. Це підкреслює важливість підтримки та співпраці, коли стикаєшся з труднощами у житті.
Пояснення:
Ответ:
Объяснение:
Якби я мав можливість закінчити твір "Поліанна", я би написав про те, як Поліанна, своєю позитивною і оптимістичною натурою, змогла перетворити життя людей в містечку Беллевю на щось дивовижне.
Її здатність бачити позитивні сторони у будь-якій ситуації, допомогла їй знайти нових друзів та покращити взаємини з тими, хто раніше був неохочий до спілкування з нею. Вона вчила людей радіти життю, бачити гарне в навколишньому світі та шукати шляхи вирішення будь-яких проблем.
Поліанна допомогла своїй тітці стати щасливішою та відкрити серце для інших людей, а також покращила стосунки між сусідами та жителями Беллевю. Її позитивний вплив став підставою для створення нової культури у містечку, де люди почали більше цінувати один одного та допомагати в складних ситуаціях.
Тому, закінчуючи твір "Поліанна", я би висловив надію, що люди в нашому світі зможуть взяти на зброю її позитивний приклад та навчитися бачити гарне в навколишньому світі. Тільки тоді можливо буде змінити світ на краще та зробити його щасливішим для всіх нас.