У новелі «Чарівна крамниця» письменник зображує різноманітне сприйняття дітей і дорослих. Уеллс чітко дає зрозуміти читачеві, що доторкнутися до чарівництва можуть не всі, тому що людина повинна мати бездоганну фантазію. Виявилося, що такою фантазією можуть володіти лише діти, а ось дорослим доводиться куди складніше.
Батько Джипа готовий був повірити в чудеса, але тверезість, а потім ревнощі і тривога за хлопчика знищили в ньому віру в чари. Чудо несподівано перетворилося на кошмари. В одному і тому самому предметі хлопчик бачив прекрасне і таємниче, а батько – огидне і страшне.
Маленькому Джипу підвладні предмети, він з дитячою серйозністю керує ними, він захоплений, забув про існування того реального світу, де є батько. Але ж світ, в який занурився сам малюк, – також реальний.
Раптово батько і син опиняються на тій же вулиці, тільки чарівного магазинчика вже немає. Про те, що все, що сталося – не видіння і не сон, нагадують подарунки в руках Джипа, вручені йому продавцем.
Розпакувавши вдома згортки, син бачить усі ті ж чудові, живі іграшки, батько – простих олов’яних солдатиків, яких можна купити в будь-якому магазині, звичайне кошеня із прекрасним апетитом.
Батько до кінця новели не вірить в диво, він чекає, коли господар лавки прийде отримати рахунок за подарунки. Але ж казку не можна купити, вона безцінна! Казка забарвлює світ в інші фарби, надає відносинам людей інші відтінки, змушує жити по-іншому, бачити більше і ширше, відкривати душу цілому світу, який не можна вивчити і до кінця життя.
Answers & Comments
Verified answer
У новелі «Чарівна крамниця» письменник зображує різноманітне сприйняття дітей і дорослих. Уеллс чітко дає зрозуміти читачеві, що доторкнутися до чарівництва можуть не всі, тому що людина повинна мати бездоганну фантазію. Виявилося, що такою фантазією можуть володіти лише діти, а ось дорослим доводиться куди складніше.
Батько Джипа готовий був повірити в чудеса, але тверезість, а потім ревнощі і тривога за хлопчика знищили в ньому віру в чари. Чудо несподівано перетворилося на кошмари. В одному і тому самому предметі хлопчик бачив прекрасне і таємниче, а батько – огидне і страшне.
Маленькому Джипу підвладні предмети, він з дитячою серйозністю керує ними, він захоплений, забув про існування того реального світу, де є батько. Але ж світ, в який занурився сам малюк, – також реальний.
Раптово батько і син опиняються на тій же вулиці, тільки чарівного магазинчика вже немає. Про те, що все, що сталося – не видіння і не сон, нагадують подарунки в руках Джипа, вручені йому продавцем.
Розпакувавши вдома згортки, син бачить усі ті ж чудові, живі іграшки, батько – простих олов’яних солдатиків, яких можна купити в будь-якому магазині, звичайне кошеня із прекрасним апетитом.
Батько до кінця новели не вірить в диво, він чекає, коли господар лавки прийде отримати рахунок за подарунки. Але ж казку не можна купити, вона безцінна! Казка забарвлює світ в інші фарби, надає відносинам людей інші відтінки, змушує жити по-іншому, бачити більше і ширше, відкривати душу цілому світу, який не можна вивчити і до кінця життя.