1.) Микола Лисенко товаришував з Михайлом Старицьким та з Косачем (батьком Лесі Українки). На канікулах після 5 класу гімназії Лисенко та Старицький закохалися в одну й ту саму дівчину. Вона гостювала на сусідньому хуторі, звати її було Текла. Ревнощів між хлопцями не було, і вони разом склали план, як завоювати її серце. Вирішили, що Микола напише музику, а Михайло – вірші. Так і зробили. Коли батьків не було вдома, паничі в парадних гімназичних мундирах подалися до Теклі. Вона сиділа на хуторі сама. Хлопці після вечірнього чаю з успіхом оприлюднили свій спільний твір. У нагороду Текля простягнула їм обидві руки для поцілунку і лишила їх ночувати на хуторі – щоб уранці їхати разом на пікнік до Дніпра. Хлопці не спали – ділилися враженнями та планами на завтра. На світанку з дому прислали грізну записку з наказом негайно повертатися. Нещасні коханці поїхали, не попрощавшись.
2.) Перша дружина композитора – Ольга О’Коннор – донька поміщиків шотландсько-французького походження. Вони жили в Миколаївці, у ній молодята й вінчалися в липні 1868 року. Вони з Ольгою прожили 12 років, але не мали дітей. Очевидно, через те й розійшлися. Другою його дружиною стала Ольга Антонівна, яка була його коханкою довгий час. Вона хотіла в нього вчитися грі на фортепіано – для вступу до консерваторії. Народила Лисенкові п’ятьох дітей. Померла 1900-го при народженні останнього – Тараса. На схилі літ він мав іще один роман – із молодшою на 44 роки Інною Андріанопольською. Побачив її в Інституті шляхетних дівчат: вона там училася, а він викладав музику. Листування йшло через класну даму мадам Журавську.
У нього була закохана не одна інститутка. Через те ревнива Інна навіть посварилася з подругою Марусею Жученко. І Лисенко мусив виправдовуватися: мовляв, він байдужий до Марусі.
3.) Ріс майбутній просвітитель і музикант як звичайна дворянська дитина — в оточенні оксамиту і мереживних тканин. Перші уроки музики отримав від матері, яка раніше навчалася у Смольному інституті шляхетних дівчат у Петербурзі. З дитинства хлопчик вчив 7 мов. Талант сина мати розгледіла ще в ранньому віці, у 5 років він вже навчався грі на фортепіано, а у 9 років батько до дня народження маленького Миколи видав у друкованому вигляді його перший композиторський твір — стилізовану польку. Своє вміння удосконалював у Римського-Корсакова в Петербурзі. Для молодого Лисенка були відкриті всі провідні сцени Європи, але він творив в Україні і пропагував українську музику.
4.) Помер Микола Лисенко раптово. У вересні 1912 року його приятель, професор Триштель, застерігав, що серце композитора в ненадійному стані. Вранці 24 жовтня Микола Віталійович зібрався йти до Музично-драматичної школи — і тут стався серцевий напад. За півгодини маестро не стало. Олена Пчілка згадувала, що після смерті на його обличчі ще якийсь час лишався живий вираз жалю й смутку. Похорон Лисенка історики називають першою демонстрацією української самосвідомості. До Києва для участі у церемонії поховання приїхали люди з усіх куточків України. Згідно з історичними даними, приїхало до Києва на похорон маестро від 30 000 до 100 000 людей. Нинішній бульвар Шевченка був повністю забитий людьми, навіть на дахах і на деревах сиділи бажаючі попрощатися з українським генієм. Після похорону царські поліцаї масово знищували відзняті на церемонії фото та відеоматеріали.
5.) Саме Микола Лисенко написав музику до хорового твору, який став духовним гімном України – Боже, великий, єдиний. А опера Наталка-Полтавка стала однією з найпопулярніших на українській сцені. Вона завжди збирає повні зали. Вершиною ж творчості Миколи Лисенка музикознавці називають оперу Тарас Бульба. Вперше вона була поставлена 1924 року в Харкові, а 1927-го – у Києві.
Answers & Comments
Ответ:
1.) Микола Лисенко товаришував з Михайлом Старицьким та з Косачем (батьком Лесі Українки). На канікулах після 5 класу гімназії Лисенко та Старицький закохалися в одну й ту саму дівчину. Вона гостювала на сусідньому хуторі, звати її було Текла. Ревнощів між хлопцями не було, і вони разом склали план, як завоювати її серце. Вирішили, що Микола напише музику, а Михайло – вірші. Так і зробили. Коли батьків не було вдома, паничі в парадних гімназичних мундирах подалися до Теклі. Вона сиділа на хуторі сама. Хлопці після вечірнього чаю з успіхом оприлюднили свій спільний твір. У нагороду Текля простягнула їм обидві руки для поцілунку і лишила їх ночувати на хуторі – щоб уранці їхати разом на пікнік до Дніпра. Хлопці не спали – ділилися враженнями та планами на завтра. На світанку з дому прислали грізну записку з наказом негайно повертатися. Нещасні коханці поїхали, не попрощавшись.
2.) Перша дружина композитора – Ольга О’Коннор – донька поміщиків шотландсько-французького походження. Вони жили в Миколаївці, у ній молодята й вінчалися в липні 1868 року. Вони з Ольгою прожили 12 років, але не мали дітей. Очевидно, через те й розійшлися. Другою його дружиною стала Ольга Антонівна, яка була його коханкою довгий час. Вона хотіла в нього вчитися грі на фортепіано – для вступу до консерваторії. Народила Лисенкові п’ятьох дітей. Померла 1900-го при народженні останнього – Тараса. На схилі літ він мав іще один роман – із молодшою на 44 роки Інною Андріанопольською. Побачив її в Інституті шляхетних дівчат: вона там училася, а він викладав музику. Листування йшло через класну даму мадам Журавську.
У нього була закохана не одна інститутка. Через те ревнива Інна навіть посварилася з подругою Марусею Жученко. І Лисенко мусив виправдовуватися: мовляв, він байдужий до Марусі.
3.) Ріс майбутній просвітитель і музикант як звичайна дворянська дитина — в оточенні оксамиту і мереживних тканин. Перші уроки музики отримав від матері, яка раніше навчалася у Смольному інституті шляхетних дівчат у Петербурзі. З дитинства хлопчик вчив 7 мов. Талант сина мати розгледіла ще в ранньому віці, у 5 років він вже навчався грі на фортепіано, а у 9 років батько до дня народження маленького Миколи видав у друкованому вигляді його перший композиторський твір — стилізовану польку. Своє вміння удосконалював у Римського-Корсакова в Петербурзі. Для молодого Лисенка були відкриті всі провідні сцени Європи, але він творив в Україні і пропагував українську музику.
4.) Помер Микола Лисенко раптово. У вересні 1912 року його приятель, професор Триштель, застерігав, що серце композитора в ненадійному стані. Вранці 24 жовтня Микола Віталійович зібрався йти до Музично-драматичної школи — і тут стався серцевий напад. За півгодини маестро не стало. Олена Пчілка згадувала, що після смерті на його обличчі ще якийсь час лишався живий вираз жалю й смутку. Похорон Лисенка історики називають першою демонстрацією української самосвідомості. До Києва для участі у церемонії поховання приїхали люди з усіх куточків України. Згідно з історичними даними, приїхало до Києва на похорон маестро від 30 000 до 100 000 людей. Нинішній бульвар Шевченка був повністю забитий людьми, навіть на дахах і на деревах сиділи бажаючі попрощатися з українським генієм. Після похорону царські поліцаї масово знищували відзняті на церемонії фото та відеоматеріали.
5.) Саме Микола Лисенко написав музику до хорового твору, який став духовним гімном України – Боже, великий, єдиний. А опера Наталка-Полтавка стала однією з найпопулярніших на українській сцені. Вона завжди збирає повні зали. Вершиною ж творчості Миколи Лисенка музикознавці називають оперу Тарас Бульба. Вперше вона була поставлена 1924 року в Харкові, а 1927-го – у Києві.