Ответ:

Остап ішов уже **з годину**. Він не помітив, **як минув чагарник і вийшов у поле**. Безкраї лани **зеленого збіжжя**, що саме **красувалось у той час**, дрімали серед тихої ночі. Було так тихо, **що Остапові кроки лунали в полі, мов гупання ціпа на току**. Але він того **не помічав**; **як не помічав величної літньої ночі**, що **розлягалась по безкраїх просторах, таких свіжих, зелених, запашних**. **Від прудкої ходи Остапові зробилося душно**. Він **сів на межі і роззувся**. **Приємний холод пройшов по його тілу і приніс йому полегкість**.

Объяснение: