Якось влітку мені довелося зустрітися з Митьком та Сергієм - двома новими знайомими мого друга. Ми домовилися зустрітися на станції метро, і я вже заздалегідь намалював уявний портрет цих двох хлопців в своїй голові.

Коли я побачив їх, мої очі відразу зупинилися на Митькові. Він був високий, стрункий, з прямим носом та міцним поглядом. Його вигляд був таким, ніби він тільки що зліз з обкладинки модного журналу. Сергій же, навпаки, був зовсім іншого типу: він був невисокий, щільний, з м'якими рисами обличчя. Його зовнішність здавалася мені звичайною, ніби він був просто звичайним парубком з нашого міста.

Але як тільки ми почали розмовляти, мої враження змінилися. Митько виявився дуже скромною та доброзичливою людиною, яка не любить бути у центрі уваги. Сергій, навпаки, був дуже веселим та жартівливим хлопцем, який завжди здатен підняти настрій.

Після нашої зустрічі я зрозумів, що мій уявний портрет зовсім не відповідає реальності. Навпаки, я зрозумів, що людина не може бути оцінена за її зовнішнім виглядом, адже справжня краса полягає у внутрішніх якостях та характері.