5 параграф. Розвиток культури та науки у Середньовічній Європі
У Середньовічній Європі культура та наука були тісно пов’язані з християнством, яке визначало світогляд, цінності та ідеали людей.
Основними центрами культури та освіти були монастирі, де монахи займалися переписуванням рукописів, створенням художніх творів, вивченням Біблії та інших наукових джерел.
У 11-12 століттях у Європі почали з’являтися університети, які були самоврядними корпораціями вчених і студентів. Університети пропагували розвиток науки, філософії, права, медицини, теології тощо.
У 12-13 століттях у Європу проникли нові ідеї та знання з Арабського Сходу, які сприяли розквіту схоластики - напрямку філософії, що намагався поєднати віру та розум. Видатними схоластами були Ансельм Кентерберійський, Петро Абеляр, Фома Аквинський, Роджер Бекон тощо.
У 14-15 століттях у Європі виникло гуманістичне рух - напрямок культури та освіти, що акцентував увагу на людині, її природних здібностях та свободі. Гуманісти вивчали античну спадщину, критикували схоластику та церковне догматизм, пропагували новаторство та експеримент. Серед найбільш впливових гуманістів були Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарка, Джованні Боккаччо, Еразм Роттердамський тощо.
У 15-16 століттях у Європі розпочалася епоха Великих географічних відкриттів, яка розширила горизонти людства та сприяла розвитку наук про Землю. Серед найзнаменитіших мореплавців були Кристофор Колумб, Васко да Гама, Фернан Магеллан тощо.
У 16-17 століттях у Європі виникло наукове революція - перехід від схоластичної до емпіричної науки, що базувалася на спостереженні, дослідженні та експерименті. Наукова революція породила нові теорії та відкриття у фізиці, астрономії, математиці, хімії, біології тощо. Серед видатних вчених цього періоду були Ніколаус Копернік, Галілео Галілей, Йоганн Кеплер, Ісаак Ньютон, Рене Декарт тощо.
Answers & Comments
Ответ:
5 параграф. Розвиток культури та науки у Середньовічній Європі
У Середньовічній Європі культура та наука були тісно пов’язані з християнством, яке визначало світогляд, цінності та ідеали людей.
Основними центрами культури та освіти були монастирі, де монахи займалися переписуванням рукописів, створенням художніх творів, вивченням Біблії та інших наукових джерел.
У 11-12 століттях у Європі почали з’являтися університети, які були самоврядними корпораціями вчених і студентів. Університети пропагували розвиток науки, філософії, права, медицини, теології тощо.
У 12-13 століттях у Європу проникли нові ідеї та знання з Арабського Сходу, які сприяли розквіту схоластики - напрямку філософії, що намагався поєднати віру та розум. Видатними схоластами були Ансельм Кентерберійський, Петро Абеляр, Фома Аквинський, Роджер Бекон тощо.
У 14-15 століттях у Європі виникло гуманістичне рух - напрямок культури та освіти, що акцентував увагу на людині, її природних здібностях та свободі. Гуманісти вивчали античну спадщину, критикували схоластику та церковне догматизм, пропагували новаторство та експеримент. Серед найбільш впливових гуманістів були Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарка, Джованні Боккаччо, Еразм Роттердамський тощо.
У 15-16 століттях у Європі розпочалася епоха Великих географічних відкриттів, яка розширила горизонти людства та сприяла розвитку наук про Землю. Серед найзнаменитіших мореплавців були Кристофор Колумб, Васко да Гама, Фернан Магеллан тощо.
У 16-17 століттях у Європі виникло наукове революція - перехід від схоластичної до емпіричної науки, що базувалася на спостереженні, дослідженні та експерименті. Наукова революція породила нові теорії та відкриття у фізиці, астрономії, математиці, хімії, біології тощо. Серед видатних вчених цього періоду були Ніколаус Копернік, Галілео Галілей, Йоганн Кеплер, Ісаак Ньютон, Рене Декарт тощо.