Ответ:

Прочитавши роман мене вразила Ребекка, в ній поєднана зовнішня та внутрішня краса. Вона допомагає та підтримує слабких. Мені запам’яталися її блискучі очі, білі, наче перла, зуби, смуглявий відтінок обличчя, тонкі брови, що вигиналися погордливою дугою, густі чорні коси — зовнішність не залишала чоловіків байдужими.

Ребекка була дочкою Ісаака з Йорка, дівчина з народу. Крім неабиякої вроди Ребекка була ще й розумною дівчиною. Коли батько, гірко похитуючи головою. сказав їй, що найстрашніше зло в тому,що «коли нас ображають і грабують, всі навколо тільки сміються з нас, ми мусимо ковтати образи і покірливо посміхатися», дочка заспокоює його і відповідає, виказуючи свою гідність. Ребекка нагадує батькові, що язичники залежать від них, дітей Сіона, яких переслідують і до яких ставляться презирливо. Вона каже, що золото, яке вони їм дають, повертається до юдеїв, у їхні ж скрині. «Навіть сьогоднішній турнір, — каже дівчина, — не обійшовся без допомоги юдея, якого зневажають, і тільки з його милості міг статися