Де живуть добрі птахи

Сніги розтали — прилетіли лелеки на старе місце жити. Дивляться: на клунях їхніх хат немає, тільки вітер гуляс. Злий чоловік кинув грудку землі й поранив одного лелеку. Люди на нього кричали, а він ще одну кинув.
Засумували добрі птахи, полетіли у близький луг. Уже пора лелеченят годувати. Де їх примостити, де самим жити?
Питають лелеки старих верб:
— Може, дозволите на вашім гіллі хатки збудувати?
— Ви добрі птахи, будуйте, — дозволили верби.
Заходились лелеки галузки складати, кошики-хатки виплітати. Повиплітали — і живуть по двоє в хатці.
Ніхто їх не турбував, навіть злий чоловік...
Однієї темної ночі прокинувся поранений лелека. Дивиться: сина в хатці немає, а небо — червоним вогнем палає. Ду має: хіба серед ночі може сходити сонце? Придивився, аж то в селі розгоряється пожежа!..