На мою думку, хоч Грегор Замза на початку твору й мав людську подобу, вже тоді його можна було порівняти з комахою. Він вів досить одноманітний спосіб життя, не розвивався, по-справжньому був непомітною комашкою. Аби хтось хотів такого прибрати зі своєї дороги, то йому це вдалося б без жодних зусиль. Без амбіцій, без поривань, без високих цілей людина перетворюється в непомітну істотку, зливається із сірою масою натовпу, долучається до того рою «однодумців», яких нічого не мотивує, не захоплює. Серед таких, на жаль, опинився й Грегор. Його думки й бажання були достатньо обмеженими, аби не залишитись індивідуальністю. Можливо, він навіть і хотів щось змінити у своєму житті, просте постійні обмеження, які ставило для нього суспільство, він не зміг подолати. Це призвело до того, що він перетворився в комаху не тільки морально, але й фізично.
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
На мою думку, хоч Грегор Замза на початку твору й мав людську подобу, вже тоді його можна було порівняти з комахою. Він вів досить одноманітний спосіб життя, не розвивався, по-справжньому був непомітною комашкою. Аби хтось хотів такого прибрати зі своєї дороги, то йому це вдалося б без жодних зусиль. Без амбіцій, без поривань, без високих цілей людина перетворюється в непомітну істотку, зливається із сірою масою натовпу, долучається до того рою «однодумців», яких нічого не мотивує, не захоплює. Серед таких, на жаль, опинився й Грегор. Його думки й бажання були достатньо обмеженими, аби не залишитись індивідуальністю. Можливо, він навіть і хотів щось змінити у своєму житті, просте постійні обмеження, які ставило для нього суспільство, він не зміг подолати. Це призвело до того, що він перетворився в комаху не тільки морально, але й фізично.