Я живу в замечательной и любимой мною семье. Мы все очень дружны и любим вместе отдыхать, заниматься спортом, ходить в гости и принимать гостей.
В нашем большом уютном доме живет шесть человек. Я, мои родители, два брата, младший и старший, и бабушка. Тепло и уют для нас создает моя мама, Ляззат Кабиевна. Она замечательный человек, заботится, любит и опекает всех нас. Вместе мы очень любим ходить на фитнес, готовить вкусную еду для домочадцев, секретничать.
Папа у нас очень добрый, любит читать: может читать целыми днями. Но нам он всегда уделяет время, поддерживает и даже часто балует, особенно Рахошку (это мой младший брат). Ему одиннадцать лет. Рахымжан увлекается теннисом. Он учится в пятом классе. Брат часто спорит со мной, но несмотря на это, мне всегда интересно проводить вместе с ним время. Старший брат Бауржан, ему двадцать лет, сейчас редко бывает дома, так как учится в Америке. Мы о нем очень скучаем. Бабушка, папина мама, любит ездить в гости, поэтому ее часто не бывает дома. Надеюсь, когда вырасту, буду похожа на нее, потому что она коммуникабельная, жизнерадостная, веселая.
Вот такая у нас дружная, веселая и счастливая семья. Я ее очень люблю.
Кожна людина любить і цінує свій дім та свою сім'ю. Адже будинок вважається власною фортецею, де можна сховатися від будь-яких життєвих негараздів, а люди, які в ньому живуть, які завжди зрозуміють та підтримають у скрутну хвилину – це і є сім'я. І її роль для кожного з нас величезна. Адже з сім'єю пов'язані всі перші відчуття та уявлення людини, коли вона тільки починає усвідомлювати навколишній світ. А згодом саме у сім'ї формуються такі людські поняття як любов та турбота.
Недарма сім'ю називають осередком суспільства, малою батьківщиною. У ньому формується людська особистість, відбувається виховання індивідуума. Тому зазвичай від того, яка в людини була сім'я, залежить і те, якою вона стала.
Для мене моя сім'я – це найважливіше у житті. Сім'я для кожного – це ті найулюбленіші та найрідніші люди, які були з ним з самого дитинства. І головна роль у створенні сімейного вогнища належить, звісно, матері. Жінка може бути блискучим фахівцем у будь-якій галузі, однак, найголовніша її роль у суспільстві, те, з чим не зможе впоратися жоден чоловік – це створення сім'ї.
Жінка з давніх часів була хранителькою домашнього вогнища. На неї покладалася вся робота по дому. Крім того, вона мала створити таку домашню обстановку, щоб решта членів сім'ї відчувала тепло і затишок будинку, відчувала себе сім'єю – єдиним цілим. Це дуже важка та відповідальна робота, але жінка завжди справлялася з нею.
Нині зовсім інші часи. Жінка зайнята на роботі, а для дому залишається дедалі менше часу. Однак вона і зараз, як і багато років тому, береже будинок, створює, підтримує та зміцнює сім'ю. Мама – найближча мені людина. Я вважаю, що глава нашої сім'ї – це таки мама.
Звичайно, щоб сім'я була доброю та дружною, одних сил матері недостатньо. Усі члени сім'ї повинні докладати зусиль для створення сімейного клімату. Адже сім'я – це насамперед колектив. Сімейні традиції дуже важливі для того, щоб кожна людина в сім'ї відчувала себе її членом, мала з рештою родичів щось спільне.І, звичайно, у кожній родині існують свої дати, які пам'ятні всім, свої сімейні свята. Наша сім'я з нетерпінням чекає їхнього наступу, тому що вони приносять усім нам радість. Але не тільки цим хороші сімейні традиції. Проводячи вечір із батьками, діти теж почуваються повноцінними членами сім'ї, і це нас дуже поєднує.
Важливо, щоб у будь-якій сім'ї була довіра та порозуміння, любов та турбота один про одного. Сім'я тим і хороша, що тут людина завжди залишається собою, і за жодних обставин її не розлюблять, завжди зрозуміють і підтримають. Сім'я – це найважливіша опора для будь-якої людини, яка має залишатися з нею завжди.
Answers & Comments
Объяснение:
Я живу в замечательной и любимой мною семье. Мы все очень дружны и любим вместе отдыхать, заниматься спортом, ходить в гости и принимать гостей.
В нашем большом уютном доме живет шесть человек. Я, мои родители, два брата, младший и старший, и бабушка. Тепло и уют для нас создает моя мама, Ляззат Кабиевна. Она замечательный человек, заботится, любит и опекает всех нас. Вместе мы очень любим ходить на фитнес, готовить вкусную еду для домочадцев, секретничать.
Папа у нас очень добрый, любит читать: может читать целыми днями. Но нам он всегда уделяет время, поддерживает и даже часто балует, особенно Рахошку (это мой младший брат). Ему одиннадцать лет. Рахымжан увлекается теннисом. Он учится в пятом классе. Брат часто спорит со мной, но несмотря на это, мне всегда интересно проводить вместе с ним время. Старший брат Бауржан, ему двадцать лет, сейчас редко бывает дома, так как учится в Америке. Мы о нем очень скучаем. Бабушка, папина мама, любит ездить в гости, поэтому ее часто не бывает дома. Надеюсь, когда вырасту, буду похожа на нее, потому что она коммуникабельная, жизнерадостная, веселая.
Вот такая у нас дружная, веселая и счастливая семья. Я ее очень люблю.
Кожна людина любить і цінує свій дім та свою сім'ю. Адже будинок вважається власною фортецею, де можна сховатися від будь-яких життєвих негараздів, а люди, які в ньому живуть, які завжди зрозуміють та підтримають у скрутну хвилину – це і є сім'я. І її роль для кожного з нас величезна. Адже з сім'єю пов'язані всі перші відчуття та уявлення людини, коли вона тільки починає усвідомлювати навколишній світ. А згодом саме у сім'ї формуються такі людські поняття як любов та турбота.
Недарма сім'ю називають осередком суспільства, малою батьківщиною. У ньому формується людська особистість, відбувається виховання індивідуума. Тому зазвичай від того, яка в людини була сім'я, залежить і те, якою вона стала.
Для мене моя сім'я – це найважливіше у житті. Сім'я для кожного – це ті найулюбленіші та найрідніші люди, які були з ним з самого дитинства. І головна роль у створенні сімейного вогнища належить, звісно, матері. Жінка може бути блискучим фахівцем у будь-якій галузі, однак, найголовніша її роль у суспільстві, те, з чим не зможе впоратися жоден чоловік – це створення сім'ї.
Жінка з давніх часів була хранителькою домашнього вогнища. На неї покладалася вся робота по дому. Крім того, вона мала створити таку домашню обстановку, щоб решта членів сім'ї відчувала тепло і затишок будинку, відчувала себе сім'єю – єдиним цілим. Це дуже важка та відповідальна робота, але жінка завжди справлялася з нею.
Нині зовсім інші часи. Жінка зайнята на роботі, а для дому залишається дедалі менше часу. Однак вона і зараз, як і багато років тому, береже будинок, створює, підтримує та зміцнює сім'ю. Мама – найближча мені людина. Я вважаю, що глава нашої сім'ї – це таки мама.
Звичайно, щоб сім'я була доброю та дружною, одних сил матері недостатньо. Усі члени сім'ї повинні докладати зусиль для створення сімейного клімату. Адже сім'я – це насамперед колектив. Сімейні традиції дуже важливі для того, щоб кожна людина в сім'ї відчувала себе її членом, мала з рештою родичів щось спільне.І, звичайно, у кожній родині існують свої дати, які пам'ятні всім, свої сімейні свята. Наша сім'я з нетерпінням чекає їхнього наступу, тому що вони приносять усім нам радість. Але не тільки цим хороші сімейні традиції. Проводячи вечір із батьками, діти теж почуваються повноцінними членами сім'ї, і це нас дуже поєднує.
Важливо, щоб у будь-якій сім'ї була довіра та порозуміння, любов та турбота один про одного. Сім'я тим і хороша, що тут людина завжди залишається собою, і за жодних обставин її не розлюблять, завжди зрозуміють і підтримають. Сім'я – це найважливіша опора для будь-якої людини, яка має залишатися з нею завжди.