Покритонасінні, або квіткові (Magnoliophyta) – це вищі насінні рослини, у яких носінні зачатки містяться закрито в зав'язі квітки. Офіційна назва цього таксона – Magnoliophyta, від назви роду Magnolia (Магнолія). Але традиційно вкорінилися такі назви, як Angiospermae і Anthophyta (квіткові рослини). Сьогодні на земній кулі існує щонайменше 250 тисяч видів квіткових рослин, які поділені на два великих класи та близько 540 родин. Покритонасінні – найбільш високоорганізовані з усіх рослин, їхнє тіло складається з багатьох розвинених тканин, але особливо досконалими є провідні – ксилема та флоема.
Ксилема вже побудована із судин і трахеїд, а флоема – із ситоподібних трубок та клітин-супутниць. Вегетативні органи квіткових рослин також досягають найбільшої досконалості та різноманітності своєї будови. Крім виконання основних функцій, вони виконують і додаткові, що обумовлює появу їх різноманітних видозмін. Найбільша складність і різноманітність будови серед усіх вегетативних органів виявляється у листка. Проте найхарактернішим органом квіткових є квітка як найдосконаліший орган розмноження. Вона пристосована для запилення та подвійного запліднення, у результаті якого утворюється насінина та плід. У квіткових рослин, на відміну від голонасінних, насінні зачатки розвиваються не відкрито на насінних лусках, а заховані у зав'язь і захищені від висихання її стінками. Саме через це квіткові рослини називаються ще покритонасінними. Із насінного зачатка формується насінина, а зі стінок зав'язі – оплодень. Насінина разом з оплоднем утворюють плід, який є тільки у квіткових. Отже, ознаками вдосконалення покритонасінних, порівняно з голонасінними, є:
1) ускладнення провідних тканин, які поліпшують транспортування речовин по рослині;
2) ускладнення вегетативних органів, що вдосконалює виконання життєвих функцій;
3) поява квітки, яка є органом статевого розмноження;
4) захищеність насінних зачатків стінками зав'язі квітки від несприятливих умов;
5) поява плоду, в якому насінина вкривається і захищається оплоднем;
6) подвійне запліднення, яке забезпечує утворення зародка і запасу поживних речовин та ін.
Відмінності життєвого циклу покритонасінних від голонасінних
У життєвому циклі покритонасінних спорофіт переважає над гаметофітом. Це покоління ще більш розвинуте, а гаметофіт, навпаки, простіший, ніж у голонасінних. Спорофіти квіткових рослин представлені усіма можливими життєвими формами – деревами, кущами, травами. У квіткових, як і в голонасінних, гаметофіти розвиваються і живуть ни спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин. Чоловічий гаметофіт представлений пилковим зерном, який розвивається в пиляках тичинок
Answers & Comments
Verified answer
Объяснение:
Покритонасінні, або квіткові (Magnoliophyta) – це вищі насінні рослини, у яких носінні зачатки містяться закрито в зав'язі квітки. Офіційна назва цього таксона – Magnoliophyta, від назви роду Magnolia (Магнолія). Але традиційно вкорінилися такі назви, як Angiospermae і Anthophyta (квіткові рослини). Сьогодні на земній кулі існує щонайменше 250 тисяч видів квіткових рослин, які поділені на два великих класи та близько 540 родин. Покритонасінні – найбільш високоорганізовані з усіх рослин, їхнє тіло складається з багатьох розвинених тканин, але особливо досконалими є провідні – ксилема та флоема.
Ксилема вже побудована із судин і трахеїд, а флоема – із ситоподібних трубок та клітин-супутниць. Вегетативні органи квіткових рослин також досягають найбільшої досконалості та різноманітності своєї будови. Крім виконання основних функцій, вони виконують і додаткові, що обумовлює появу їх різноманітних видозмін. Найбільша складність і різноманітність будови серед усіх вегетативних органів виявляється у листка. Проте найхарактернішим органом квіткових є квітка як найдосконаліший орган розмноження. Вона пристосована для запилення та подвійного запліднення, у результаті якого утворюється насінина та плід. У квіткових рослин, на відміну від голонасінних, насінні зачатки розвиваються не відкрито на насінних лусках, а заховані у зав'язь і захищені від висихання її стінками. Саме через це квіткові рослини називаються ще покритонасінними. Із насінного зачатка формується насінина, а зі стінок зав'язі – оплодень. Насінина разом з оплоднем утворюють плід, який є тільки у квіткових. Отже, ознаками вдосконалення покритонасінних, порівняно з голонасінними, є:
1) ускладнення провідних тканин, які поліпшують транспортування речовин по рослині;
2) ускладнення вегетативних органів, що вдосконалює виконання життєвих функцій;
3) поява квітки, яка є органом статевого розмноження;
4) захищеність насінних зачатків стінками зав'язі квітки від несприятливих умов;
5) поява плоду, в якому насінина вкривається і захищається оплоднем;
6) подвійне запліднення, яке забезпечує утворення зародка і запасу поживних речовин та ін.
Відмінності життєвого циклу покритонасінних від голонасінних
У життєвому циклі покритонасінних спорофіт переважає над гаметофітом. Це покоління ще більш розвинуте, а гаметофіт, навпаки, простіший, ніж у голонасінних. Спорофіти квіткових рослин представлені усіма можливими життєвими формами – деревами, кущами, травами. У квіткових, як і в голонасінних, гаметофіти розвиваються і живуть ни спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин. Чоловічий гаметофіт представлений пилковим зерном, який розвивається в пиляках тичинок