Відповідь:У відомому авантюрно-пригодницькому романі Вальтера Скотта “Айвенго” головними є чоловічі персонажі, але без жіночих образів цей твір був би нецікавим і втратив би усю гостроту подій. Тому не менш велике значення автор надав і жіночим персонажам, головні серед яких – леді Ровена і Ревекка.
Ровена – це знатна дама, яка ще в дитинстві втратила своїх батьків і виховувалася Седріком Саксом – батьком Айвенго. Опікун обожнював свою вихованку, ні в чому їй не відмовляв і пов’язував саме з нею великі надії на відновлення влади
саксів у тогочасній Англії. Седрік Ротервудський сподівався на те, що віддасть Ровену заміж за представника королівського прізвища сера Ательстана.
Таким чином Седрік сподівався укріпити свої позиції у боротьбі за британський престол. Він настільки захопився цією ідеєю, що коли дізнався, що Айвенго закохався у Ровену і та відповідає йому взаємністю, Седрік вигнав свого єдиного сина з дому.
Незважаючи ні на що, леді Ровена рішуче протистоїть шлюбові без кохання і залишається вірною своєму вибору. А ось потрапивши у полон, леді Ровена дуже змінюється. Здається, вона на деякий, але на досить короткий час, втрачає
волю і не може боротися за своє визволення.
Дівчина лише плаче. Та доля до леді Ровени прихильна – щасливий випадок її рятує і вона знову опиняється вільною.
Леді Ровена була не тільки багата і красива, але й розумна. При цьому у неї було вірне і добре серце, дівчина ніколи не кидала своїх друзів у біді і ніхто не міг змусити зробити Ровену щось проти її бажання. Прикладом цього може бути поведінка леді Ровени у норманському полоні.
Вона стала здобиччю одного з норманських дворян – де Браса. Він сподівався одружитися з леді Ровеною і тим самим отримати у придане багатство дівчини. Але, незважаючи на всі вмовляння і погрози, смілива і горда дівчина відкинула усі його залицяння і спроби одружитися.
А розридалася вона у полону ні через те, що злякалася норманів чи переживала за себе, а через те, що злякалася за життя свого вихователя Седріка, який їй був як батько, і свого коханого Айвенго, адже вони теж знаходилися у норманів. А коли дівчину визволили з полону, вона показала, що вміє бути не тільки благородною і гордою, а й вдячною. Леді Ровена не забула подякувати за свою свободу людей, які її визволили, незважаючи на те, що її визволителями були справжні лісові розбійники.
Вона звернулася до них з такими словами: “Хто з вас буде голодний, пам’ятайте, що у леді Ровени є чим нагодувати вас, для спраглих у неї досить вина і пива. А якби нормани витіснили вас із тутешніх місць, знайте, що у Ровени є свої лісові угіддя, де її рятівники можуть бродити, скільки їм заманеться, і жоден сторож не посміє питати, чия стріла вразила оленя”.
Мені дуже сподобалася леді Ровена та інші позитивні персонажі роману В. Скотта “Айвенго”, адже такі люди ніколи не стануть байдужими до чужої біди. Такі люди, як Ровена та її друзі, ніколи не зрадять і завжди будуть вірними товаришами. Це шляхетні і благородні люди не тільки по крові, і й по серцю.
Добре, що роман має щасливий фінал і всі герої твору, пройшовши усі нелегкі випробування, які випали на їхню долю, отримують те, до чого прагнули, отримують те, що заслужили.
Answers & Comments
Відповідь:У відомому авантюрно-пригодницькому романі Вальтера Скотта “Айвенго” головними є чоловічі персонажі, але без жіночих образів цей твір був би нецікавим і втратив би усю гостроту подій. Тому не менш велике значення автор надав і жіночим персонажам, головні серед яких – леді Ровена і Ревекка.
Ровена – це знатна дама, яка ще в дитинстві втратила своїх батьків і виховувалася Седріком Саксом – батьком Айвенго. Опікун обожнював свою вихованку, ні в чому їй не відмовляв і пов’язував саме з нею великі надії на відновлення влади
саксів у тогочасній Англії. Седрік Ротервудський сподівався на те, що віддасть Ровену заміж за представника королівського прізвища сера Ательстана.
Таким чином Седрік сподівався укріпити свої позиції у боротьбі за британський престол. Він настільки захопився цією ідеєю, що коли дізнався, що Айвенго закохався у Ровену і та відповідає йому взаємністю, Седрік вигнав свого єдиного сина з дому.
Незважаючи ні на що, леді Ровена рішуче протистоїть шлюбові без кохання і залишається вірною своєму вибору. А ось потрапивши у полон, леді Ровена дуже змінюється. Здається, вона на деякий, але на досить короткий час, втрачає
волю і не може боротися за своє визволення.
Дівчина лише плаче. Та доля до леді Ровени прихильна – щасливий випадок її рятує і вона знову опиняється вільною.
Леді Ровена була не тільки багата і красива, але й розумна. При цьому у неї було вірне і добре серце, дівчина ніколи не кидала своїх друзів у біді і ніхто не міг змусити зробити Ровену щось проти її бажання. Прикладом цього може бути поведінка леді Ровени у норманському полоні.
Вона стала здобиччю одного з норманських дворян – де Браса. Він сподівався одружитися з леді Ровеною і тим самим отримати у придане багатство дівчини. Але, незважаючи на всі вмовляння і погрози, смілива і горда дівчина відкинула усі його залицяння і спроби одружитися.
А розридалася вона у полону ні через те, що злякалася норманів чи переживала за себе, а через те, що злякалася за життя свого вихователя Седріка, який їй був як батько, і свого коханого Айвенго, адже вони теж знаходилися у норманів. А коли дівчину визволили з полону, вона показала, що вміє бути не тільки благородною і гордою, а й вдячною. Леді Ровена не забула подякувати за свою свободу людей, які її визволили, незважаючи на те, що її визволителями були справжні лісові розбійники.
Вона звернулася до них з такими словами: “Хто з вас буде голодний, пам’ятайте, що у леді Ровени є чим нагодувати вас, для спраглих у неї досить вина і пива. А якби нормани витіснили вас із тутешніх місць, знайте, що у Ровени є свої лісові угіддя, де її рятівники можуть бродити, скільки їм заманеться, і жоден сторож не посміє питати, чия стріла вразила оленя”.
Мені дуже сподобалася леді Ровена та інші позитивні персонажі роману В. Скотта “Айвенго”, адже такі люди ніколи не стануть байдужими до чужої біди. Такі люди, як Ровена та її друзі, ніколи не зрадять і завжди будуть вірними товаришами. Це шляхетні і благородні люди не тільки по крові, і й по серцю.
Добре, що роман має щасливий фінал і всі герої твору, пройшовши усі нелегкі випробування, які випали на їхню долю, отримують те, до чого прагнули, отримують те, що заслужили.
Пояснення: .