Допоможіть дам 50 баллів

Виписати епітети та метафори

Довгий час свого розвитку пройшла українська хата - від приземкуватоï землянки до чепурної, що вчарувала увесь світ, оселі з білими стінами, вишневими садками, палахкучими рушниками на покуті, мальованими коминами і терпким запахом рути-м'яти на долівці. Інтер'єр українського житла мав свої особливості. Головною спорудою в хаті була піч, яка завжди займала вну¬трішній кут із боку вхідних дверей і була обернена до фасадноï (чільної, передньої) стіни. По діагоналі від печі розташовувався парадний кут (червоний кут, покут, святий вугол), де були ікони, прикрашені рушниками, квітами, пахучим різнотрав'ям. Крім обмазки стін, у багатьох селах робили настінний розпис, переважно рослинним орнаментом; ним прикрашали сволоки, стелю, піч. Щодо останньої, то по ній оцінювали господиню. У народі казали: яка піч- така і господиня, не змащена в хаті піч- все одно що не вмита дівчина. Уздовж причілкової стіни (з одним, двома вiкнами) ставили стіл. Біля нього попід тильною стіною — довгу дерев'яну лаву, маленький ослiнчик. Зліва знаходилась скриня для домашнього скарбу. Між піччю та причілковою стіною будували дерев'яний настил пiл, де спала родина. У хаті встановлювали лави, які прикрашали у свята рядни¬нами й килимами. Біля дверей (чи над ними) робили дерев'яні полички (мисник, судень), жердки-перекладини для плетення рож, личаків; жердка для підвішування кросен ткацьких верстатів і жердки-сушилки. Долівка українського житла аж до початку ХХ ст. була переважно глиняною. Збивали її переважно з червоної глини. Щосуботи і перед святами «землю» змащували спеціальним розчином і, коли вона висихала, застеляли пахучим рiзнотрав'ям: татарським зiллям, м'ятою, чебрецем тощо, і в оселі завжди стояв приємний запах трав. Для освітлення слугували посвіти, лучинки, світики, які встановлювалися навпроти печі.​