Ответ:Існує багато причин тривалих і запеклих конфліктів між державами Африки, серед яких можна виділити наступні:

Етнічні та релігійні конфлікти: багато африканських країн складаються з різних етнічних та релігійних груп, що може призводити до конфліктів через непорозуміння, недовіру та конкуренцію за ресурси.

Політичні конфлікти: відсутність стійких демократичних інститутів, корупція, авторитаризм, влада однієї етнічної групи над іншими та інші політичні проблеми можуть спричинити конфлікти між державами.

Економічні конфлікти: боротьба за доступ до природних ресурсів, таких як нафта, газ, діаманти, золото тощо, може призводити до конфліктів між державами.

Конфлікти через кордонні питання: не вирішені кордонні питання, територіальні претензії та недовіра можуть призводити до конфліктів між державами.

Объяснение:

Verified answer

Ответ:

Можна виокремити наступні причини виникнення конфліктів в Африці:

Перша група — суперечності, що ви­никають при встановленні й регу­люванні відносин сили на різних рівнях. На міжнародному рівні йдеться про вплив великих держав на виникнення конф­ліктів, що було притаманним для біполярного світу. США та СРСР заради збереження балансу сил або його порушення на власну користь підтримували дружні їм режими чи угрупован­ня (наприклад, в Анголі, Мозамбіку, Ефіопії тощо). Такі втручання часто провокували загострення конфліктів.

У 90-ті роки склалася протилежна ситуація — конфлікти та війни спалахували через зникнення страху перед втручан­ням наддержав. В Африці розгорнулася боротьба за лідерство на регіональному рівні, формувалися нові центри сили, що могло призвести до сутичок між ними (конфлікти між Уган­дою та Суданом, прагнення Нігерії перетворитися на чільну державу Західної Африки тощо). На внутрішньодержавному рівні чинник сили виявляється у тому, що багато країн Афри­ки ще перебувають на етапі свого становлення, не досягли позитивного суверенітету (негативний суверенітет — фор­мально-правове визнання держави членами світового спів­товариства; позитивний суверенітет — здатність уряду нової держави до ефективного громадянського управління суспіль­ством, що гарантує стабільність, законність, громадянський мир та правопорядок).

Друга група — соціально-економічні чинники. Ідеться про боротьбу за матеріальні ресурси, які часто стають при­чиною конфлікту. До них можуть відноситись як природні багатства певної території, так і сама територія. Виникненню прикордонних конфліктів сприяє невизначеність певних діль­ниць офіційних кордонів колишніх колоній. Боротьба за терени та природні багатства спричинює і внутрішні конфлікти. Сепаратистські рухи етнічних груп прагнуть одержати у власне розпорядження певну територію з її ресурсами (боротьба населення провінції Казаманс (Сенегал), де зосереджено ви­рощування рису, в Шабі (Демократична Республіка Конго), де знаходяться великі поклади міді та інших корисних копалин тощо. Тяжке економічне становище робить боротьбу за владу, а відповідно за контроль над ресурсами дуже жорстокою.

Остання група — соціально-психологічні чинники, тісно пов'язані з другою. Ідеться про трайбалізм і міжетнічні від­носини, адже трайбалізм спричинюється побоюваннями етнічної групи за власні існування та безпеку, і прагнення верхівки цієї групи до привілейованого становища.

Объяснение: