50 балів.
Контрольний переказ тексту розповідного характеру з елементами опису зовнішності людини
Зв’язне мовлення. Контрольний переказ тексту розповідного характеру з елементами опису зовнішності людини
Завдання:
Склади і запиши план переказу. Напиши докладний переказ тексту.
Дитя-зірка росло й виховувалося вкупі з
дітьми Лісоруба, їло і пило з ними за одним
столом і гралося разом з ними. З року в рік
хлопчик гарнішав, а жителі села тільки
дивувалися його красі, бо всі вони були
смуглолиці й чорняві, а цей мав личко біле й
ніжне, мов вирізьблене зі слонової кістки, і
золоті кучері — як пелюстки нарциса, і губи —
як пелюстки червоної троянди, і очі — як
фіалки, що дивляться в чисту воду струмка. І
він стрункий, немов квітка в полі, де не
ступала нога косаря.
Проте ця врода обернулася йому на шкоду, бо виростав він гордий,
себелюбний і жорстокий. Дітьми Лісоруба і всіма іншими сільськими
дітьми він гордував, бо ж вони, мовляв, низького походження, а він
— шляхетного роду, адже походить від Зірки. І він називав дітей
своїми слугами. Він не тільки не мав співчуття до нужденних,
сліпих, калік, а ще й кидав у них камінцями та проганяв на шлях,
накрикував, щоб вони йшли просити хліба десь в інше місце, і жоден
жебрак, крім хіба найвідчайдушнішого, не наважувався вдруге
заходити в те село просити милостиню. Хлопець був ніби
заворожений своєю казковою вродою і насміхався й глузував з
нещасних та безпомічних. Себе ж любив, і влітку, коли стояли тихі
сонячні дні, він лежав у священиковому садку біля кринички і
посміхався собі з утіхи, милуючись своєю вродою.
Не раз, було, Лісоруб і його дружина дорікали йому за жорстокість
та байдужість.
Та Хлопчик-зірка не слухав їх, він тільки стояв понуро та посміхався
зневажливо, а потім знову біг до своїх ровесників і верховодив ними.
Answers & Comments
ПЛАН
1. Дитя-зірка дорослішає
2. Краса Дитя-зірки
3. Огидний характер Дитя-зірки
4. Дитя-зірка не збирається мінятися
ПЕРЕКАЗ:
Дитя-зірка росло разом з дітьми Лісоруба, воно їло і пило з ними за одним столом. З кожним роком хлопчик гарнішав, а жителі села тільки дивилися на нього і дивувалися. Всі вони були чорняві і з темною шкірою, а хлопець мав ніжне біле личце і золоте волосся. Губи в нього були як пелюстки червоної троянди, а очі як фіалки, які дивляться у чисту воду в струмку. Та був стрункий, як в полі квитка, не ще не ступила нога косаря. Проте характер в нього був не дуже, бо він виріс гордим, жорстоким і себелюбним. Перед дітьми Лісоруба і всіма іншими сільськими дітьми він гордував, говорячи, що він з шляхетного роду адже походить від Зірк , а вони низького походження та називав їх слугами. Він не тільки не мав співчуття до калік, жебраків та сліпих, а ще й кидав в них каміння і говорив ім
Дітьми Лісоруба і всіма іншими сільськими
дітьми він гордував, бо ж вони, мовляв, низького походження, а він
— шляхетного роду, адже походить від Зірки. І він називав дітей
своїми слугами. Він не тільки не мав співчуття до нужденних,
сліпих, калік, а ще й кидав у них камінням та проганяв їх в інше місце просити милостиню. Вони вдругий раз в це село боялися їти. Хлопець наче був зачарований своєю красою і глуздував з нещасних і безпомічних, а себе дуже любив. Влітку, коли стояли тихі
сонячні дні, він лежав у священиковому садку біля кринички і посміхаючись, красувався собою.
Не один раз Лісоруб і його дружина дорікали його за жорстокість
і байдужість. Та Хлопчик-зірка не слухав їх, він тільки зневажливо посміхався, а потім біг до ровесників командувати їми.
Пояснення: