Жили-були у лісі дві пташки - Крихітка та Крихітонька. Вони були найкращими друзями та проводили більшість дня, граючись та співаючи разом.
Одного разу, коли вони гуляли по лісу, вони натрапили на гілку з дуже смачними ягодами, які звалися вишнями. Пташки почали збирати ягоди, їсти та співати. Але Крихітонька була занадто похмура, щоб співати. Вона була засмучена тим, що її пір'я не таке гарне, як у Крихітки.
Крихітка побачила, що її друг сумний, тому вирішила пожартувати. Вона взяла ягоду, поклала на ніс Крихітоньки та сказала: "Це зробить тебе ще кращою, ніж я!".
Крихітонька почала злидніти і відчути сильний свербіж на своєму носі. Незабаром стало зрозуміло, що вона стала алергічною на вишні. Вона почала крутитись, кричати та розмахувати крильцями.
Крихітка була в шоці та не знав, що робити. Вона вирішила попросити допомоги у лісової сови, яка була відома своїми медичними знаннями. Сова порадила Крихітці допомогти Крихітоньці перестати їсти вишні та випити багато води, щоб змити її з організму.
Крихітка поспішала виконати поради сови, а Крихітонька відчула полегшення з кожним ковтком води. Незабаром, їй стало краще, та вони обидві повернулися до своїх ігор та пісень.
Жили-були у лісі птахи. Були вони різні: єнотові птахи, істриці, сороки, дятли і багато інших. Жили вони мирно та дружно, не суперечили між собою, бо знали, що тільки так можуть вижити у цьому великому та непривітному світі.
Але одного разу трапилась страшна пригода - ліс зайнявся від блискавки. Птахи, які були на деревах, злякалися, що захист їхнього дому може бути знищений вогнем. Чорні дими вже заповнили небо. Птахи летіли з гілки на гілку, шукаючи вихід із цієї страшної ситуації.
Тоді дві маленькі істриці заплакали і закричали: "Ми згоримо, ніхто нас не врятує!" Але відразу ж сильний дятел підлетів до них та сказав: "Не плачте, не варто втрачати надію. Ми виживемо, я вам допоможу".
І дятел підняв двох маленьких істриць на свої крила та поніс їх від лісової пожежі. За ними злетіли інші птахи, які теж не змогли вибратися самостійно. І так птахи рятуючи одне одного, усі разом вибралися з лісу.
Коли птахи опустилися на землю, вони подякували дятлу за його врятовану допомогу. Він відповів: "Я просто зробив те, що кожен з нас має робити - допомагати іншим у скрутний момент, і тоді ми можемо пережити будь-які небезпеки разом."
З того часу всі птахи стали більш дружніми, співчутливими та підтримують один одного в складних ситуаціях.
Answers & Comments
Заголовок: Пташине шаленство
Жили-були у лісі дві пташки - Крихітка та Крихітонька. Вони були найкращими друзями та проводили більшість дня, граючись та співаючи разом.
Одного разу, коли вони гуляли по лісу, вони натрапили на гілку з дуже смачними ягодами, які звалися вишнями. Пташки почали збирати ягоди, їсти та співати. Але Крихітонька була занадто похмура, щоб співати. Вона була засмучена тим, що її пір'я не таке гарне, як у Крихітки.
Крихітка побачила, що її друг сумний, тому вирішила пожартувати. Вона взяла ягоду, поклала на ніс Крихітоньки та сказала: "Це зробить тебе ще кращою, ніж я!".
Крихітонька почала злидніти і відчути сильний свербіж на своєму носі. Незабаром стало зрозуміло, що вона стала алергічною на вишні. Вона почала крутитись, кричати та розмахувати крильцями.
Крихітка була в шоці та не знав, що робити. Вона вирішила попросити допомоги у лісової сови, яка була відома своїми медичними знаннями. Сова порадила Крихітці допомогти Крихітоньці перестати їсти вишні та випити багато води, щоб змити її з організму.
Крихітка поспішала виконати поради сови, а Крихітонька відчула полегшення з кожним ковтком води. Незабаром, їй стало краще, та вони обидві повернулися до своїх ігор та пісень.
З цієї пригоди пташки зрозуміли, що
Ответ:
Объяснение:
"Рятівники небес"
Жили-були у лісі птахи. Були вони різні: єнотові птахи, істриці, сороки, дятли і багато інших. Жили вони мирно та дружно, не суперечили між собою, бо знали, що тільки так можуть вижити у цьому великому та непривітному світі.
Але одного разу трапилась страшна пригода - ліс зайнявся від блискавки. Птахи, які були на деревах, злякалися, що захист їхнього дому може бути знищений вогнем. Чорні дими вже заповнили небо. Птахи летіли з гілки на гілку, шукаючи вихід із цієї страшної ситуації.
Тоді дві маленькі істриці заплакали і закричали: "Ми згоримо, ніхто нас не врятує!" Але відразу ж сильний дятел підлетів до них та сказав: "Не плачте, не варто втрачати надію. Ми виживемо, я вам допоможу".
І дятел підняв двох маленьких істриць на свої крила та поніс їх від лісової пожежі. За ними злетіли інші птахи, які теж не змогли вибратися самостійно. І так птахи рятуючи одне одного, усі разом вибралися з лісу.
Коли птахи опустилися на землю, вони подякували дятлу за його врятовану допомогу. Він відповів: "Я просто зробив те, що кожен з нас має робити - допомагати іншим у скрутний момент, і тоді ми можемо пережити будь-які небезпеки разом."
З того часу всі птахи стали більш дружніми, співчутливими та підтримують один одного в складних ситуаціях.