Звенигородського повіту Київської губернії (нині Черкаська область) у кріпацькій родині. 1822 р. батько віддав його “в науку” до кирилівського дяка. За два роки Тарас навчився читати й писати, і засвоїв деякі знання з арифметики.
Малий Тарас, рано втративши матір, а потім і батька, з дитинства зазнав багато горя і знущань. Працюючи і навчаючись у дяка, Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури, а відчуваючи великий потяг до малювання, уже тоді робив перші спроби розпочати навчання у маляра.Та після кількох невдалих спроб повернувся до Кирилівки, де пас громадську череду і майже рік наймитував у священика Григорія Кошиця.
У 14 років Тараса зробили дворовим слугою поміщика П.Енгельгарда. З осені 1828 року доРазом з його учнями Шевченко бере участь у розписах Великого та інших петербурзьких театрів. початку 1831 року Шевченко побував зі своїм паном у Вільно (тепер Вільнюс). Подробиці цієї подорожі мало відомі. Імовірно, що там він відвідував лекції малювання у професора Віленського університету Йонаса Рустемаса.
Шевченко у Петербурзі
Переїхавши до Петербургу в 1831 р., Енгельгардт взяв із собою Шевченка, щоб мати дворового маляра, віддав його в науку на 4 роки до живописця В.Ширяєва. Ночами, у вільний від роботи час, Шевченко ходив до Літнього саду, змальовував статуї, тоді ж уперше почав писати вірші.
Разом з його учнями Шевченко бере участь у розписах Великого та інших петербурзьких театрів.
Зустріч у Петербурзі із земляком – художником Сошенком, байкарем Гребінкою, художником Брюлловим, Венеціановим, із поетом Жуковським змінила долю Тараса Шевченка. Вони побачили здібності молодого художника і 22 квітня 1838 року викупили його з неволі.
Тарас Шевченко малював портрети, картини, ілюстрував свої вірші.
21 травня 1838р. Шевченка зараховують стороннім учнем Академії мистецтв. Він навчається під керівництвом К. Брюллова, стає одним з його улюблених учнів, одержує срібні медалі (за картини “Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці” (1840), “Циганка-ворожка” (1841), “Катерина” (1842)). Остання написана за мотивами однойменної поеми Шевченка.
Першу збірку своїх поетичних творів Шевченко видав 1840 під назвою «Кобзар». До неї ввійшло 8 поезій: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».
Окремими виданнями вийшли поеми «Гайдамаки» (1841) та «Гамалія» (1844).
Вірші Шевченко почав писати ще кріпаком, за його свідченням, у 1837р. Перші з творів Тараса Григоровича, що дійшли до нас, - балада
"Зіпсована", вірші "Думка" ("Тече вода в синє море"), "Вічній пам'яті Котляревського" і поема "Катерина" - датуються 1837-1838 роками.
Шевченко у багатьох своїх творах закликав пригноблений
український народ до революційної боротьби за своє звільнення.
1841р. вийшла історична поема Шевченка “Гайдамаки” (написана у 1839 — 1841 рр.).
1842р. пише драматизовану соціально-побутову поему російською мовою “Слепая”. Того ж року створює історичну поему “Гамалія” (вийшла окремою книжкою 1844р.).
Кінцем лютого 1843р. датована історико-побутова драма “Назар Стодоля” (написана російською мовою, відома лише в українському перекладі). У 1844 — 1845 рр. її поставив аматорський гурток при Медико-хірургічній академії в Петербурзі.
1844р. вийшло друге видання “Кобзаря”. Усі ці твори належать до раннього періоду творчості Шевченка, коли він усвідомлював себе як “мужицький поет” і поет-патріот.
Answers & Comments
Ответ:
Тарас Григорович Шевченко
(1814 - 1861)
Дитинство Шевченка
Тарас Шевченко народився
9 березня 1814 р. в селі Моринці
Звенигородського повіту Київської губернії (нині Черкаська область) у кріпацькій родині. 1822 р. батько віддав його “в науку” до кирилівського дяка. За два роки Тарас навчився читати й писати, і засвоїв деякі знання з арифметики.
Малий Тарас, рано втративши матір, а потім і батька, з дитинства зазнав багато горя і знущань. Працюючи і навчаючись у дяка, Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури, а відчуваючи великий потяг до малювання, уже тоді робив перші спроби розпочати навчання у маляра.Та після кількох невдалих спроб повернувся до Кирилівки, де пас громадську череду і майже рік наймитував у священика Григорія Кошиця.
У 14 років Тараса зробили дворовим слугою поміщика П.Енгельгарда. З осені 1828 року доРазом з його учнями Шевченко бере участь у розписах Великого та інших петербурзьких театрів. початку 1831 року Шевченко побував зі своїм паном у Вільно (тепер Вільнюс). Подробиці цієї подорожі мало відомі. Імовірно, що там він відвідував лекції малювання у професора Віленського університету Йонаса Рустемаса.
Шевченко у Петербурзі
Переїхавши до Петербургу в 1831 р., Енгельгардт взяв із собою Шевченка, щоб мати дворового маляра, віддав його в науку на 4 роки до живописця В.Ширяєва. Ночами, у вільний від роботи час, Шевченко ходив до Літнього саду, змальовував статуї, тоді ж уперше почав писати вірші.
Разом з його учнями Шевченко бере участь у розписах Великого та інших петербурзьких театрів.
Зустріч у Петербурзі із земляком – художником Сошенком, байкарем Гребінкою, художником Брюлловим, Венеціановим, із поетом Жуковським змінила долю Тараса Шевченка. Вони побачили здібності молодого художника і 22 квітня 1838 року викупили його з неволі.
Тарас Шевченко малював портрети, картини, ілюстрував свої вірші.
21 травня 1838р. Шевченка зараховують стороннім учнем Академії мистецтв. Він навчається під керівництвом К. Брюллова, стає одним з його улюблених учнів, одержує срібні медалі (за картини “Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці” (1840), “Циганка-ворожка” (1841), “Катерина” (1842)). Остання написана за мотивами однойменної поеми Шевченка.
Першу збірку своїх поетичних творів Шевченко видав 1840 під назвою «Кобзар». До неї ввійшло 8 поезій: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».
Окремими виданнями вийшли поеми «Гайдамаки» (1841) та «Гамалія» (1844).
Вірші Шевченко почав писати ще кріпаком, за його свідченням, у 1837р. Перші з творів Тараса Григоровича, що дійшли до нас, - балада
"Зіпсована", вірші "Думка" ("Тече вода в синє море"), "Вічній пам'яті Котляревського" і поема "Катерина" - датуються 1837-1838 роками.
Шевченко у багатьох своїх творах закликав пригноблений
український народ до революційної боротьби за своє звільнення.
1841р. вийшла історична поема Шевченка “Гайдамаки” (написана у 1839 — 1841 рр.).
1842р. пише драматизовану соціально-побутову поему російською мовою “Слепая”. Того ж року створює історичну поему “Гамалія” (вийшла окремою книжкою 1844р.).
Кінцем лютого 1843р. датована історико-побутова драма “Назар Стодоля” (написана російською мовою, відома лише в українському перекладі). У 1844 — 1845 рр. її поставив аматорський гурток при Медико-хірургічній академії в Петербурзі.
1844р. вийшло друге видання “Кобзаря”. Усі ці твори належать до раннього періоду творчості Шевченка, коли він усвідомлював себе як “мужицький поет” і поет-патріот.