Було минуло 50 років з дня великої перемоги над темними силами зла. Герої стали легендами, а ті, що вижили, здались на заслужений і спокійний відпочинок. Але кожен з них теж старіє, і час не милосердний до них. Тим не менше, їх здоров'я, спогади та мудрість залишаються з ними, завдяки їх міцним духовним зв'язкам.

Одного дня Гер переможений, який забув про свою знаменитість та славу, зустрівся з молодим хлопцем, який настійно переконував Героя разом з ним піти на пошуки пригод.

"Ти знаєш, Герой, я завжди мріяв стати як ти," сказав хлопець з розривом у своєму голосі. "Мені завжди хотілося здійснити велику війну, подолати свої страхи і захищати наші землі і наші храми, так, як ти це робив."

Герой посміхнувся, згадуючи свої молоді роки, коли він кидався з головою в усі битви, і не обманював себе, знаючи, що сьогодні не зможе більше так загартувати своє тіло та душу.

"Мій молодий друг, - відповів він з розумінням, - я провів у збройних силах більше, ніж ти можеш собі уявити - і прожив досить довго, щоб побачити нашу перемогу. Мені більше не потрібно жодного бою. Я хочу захищати мою родину і вибирати собі приємні розваги, тому можемо піти разом на риболовлю, і я розповім тобі історії, які я ніколи не розповідав нікому раніше".

Хлопець погодився, і тепер обидва насолоджувалися спільним часом, ділілися думками та приємними враженнями. Справжня перемога полягає не в тому, щоб завоювати світ, а в тому, щоб знайти спокій та істинне значення життя, зі своїм духовним наставником, з яким можна побажати батьківську мудрість, щоб її скрізь і повсякчас переносити на наступні покоління.