Виходячи заміж, дівчина забирала з собою скриню, яка символізувала працелюбність нареченої та її родини.

Коли батько і мати поблагословлять, то дівчина, перев’язавши старостам рушники через плечі, подає зарученому своєму на тарілці хустку.

Прощаючись з косою, молода плаче, а дружки співають.

На весіллі, при перевезенні, скриню оглядало все село, обговорюючи її вартість і художнє оздоблення.

Старша дружка, звертаючись до старости, просить дозволу молоді розплітати.