Щороку я їжджу на літні канікули до бабусі. Взагалі-то, не тільки до бабусі, а й до дідуся теж. Вони живуть в селі.
У цьому році я теж їздив туди та провів там більше місяця.
У селі добре відпочивати, бо там природа. За селом знаходяться лани, а далі ліс. Ми постійно ходили туди: по суниці чи просто прогулятися.
Ще бабуся збирала лікарські трави, а я з собакою Жуком ходив з нею за компанію.
У дворі теж живуть різні тварини: кіт Тишка, кури, гуси, качки, порося без імені та коза Мар’я. Є ще собаки: Жук і Полкан. Полкан – велика вівчарка.
Він весь час сидить на ланцюгу.
А от з Жуком можна ходити гуляти.
Ще, коли я в селі, я люблю гратися у садку. Там прохолодно та чарівно, як у справжньому лісі.
У селі у мене є друзі. Це сільські діти: Вітя, Артем та Катруся. Ще я дружу з Настею та Дімою, які теж приїжджають до своїх бабусь на літо.
Цього року в нас було багато пригод. Одного разу ми знайшли вороненя, яке випало з гнізда. Ми віднесли його до Артема додому. Потім ми всі разом ходили та ловили в полі ящірок, бо ворони ними харчуються. Вороненя вижило та живе тепер у Артема в сараї.
Артем розповідає мені про нього, коли ми листуємося в Інтернеті.
Answers & Comments
Щороку я їжджу на літні канікули до бабусі. Взагалі-то, не тільки до бабусі, а й до дідуся теж. Вони живуть в селі.
У цьому році я теж їздив туди та провів там більше місяця.
У селі добре відпочивати, бо там природа. За селом знаходяться лани, а далі ліс. Ми постійно ходили туди: по суниці чи просто прогулятися.
Ще бабуся збирала лікарські трави, а я з собакою Жуком ходив з нею за компанію.
У дворі теж живуть різні тварини: кіт Тишка, кури, гуси, качки, порося без імені та коза Мар’я. Є ще собаки: Жук і Полкан. Полкан – велика вівчарка.
Він весь час сидить на ланцюгу.
А от з Жуком можна ходити гуляти.
Ще, коли я в селі, я люблю гратися у садку. Там прохолодно та чарівно, як у справжньому лісі.
У селі у мене є друзі. Це сільські діти: Вітя, Артем та Катруся. Ще я дружу з Настею та Дімою, які теж приїжджають до своїх бабусь на літо.
Цього року в нас було багато пригод. Одного разу ми знайшли вороненя, яке випало з гнізда. Ми віднесли його до Артема додому. Потім ми всі разом ходили та ловили в полі ящірок, бо ворони ними харчуються. Вороненя вижило та живе тепер у Артема в сараї.
Артем розповідає мені про нього, коли ми листуємося в Інтернеті.
Думаю на 12 напишеш)