СРОЧНО 50БАЛОВ СПИШІТЬ РОЗТАВЛЯЮЧИ ПРОПУЩЕНІ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ
Answers & Comments
am6186060
Зʼїхалися сини. Все продумали, все врахували. Виманили стару матір до міста. Іван, найстарший, втупився у креслення. Потім, навіщось, обійшов навкруги стару хату й до хлопців: - А що, браття, доки мами-бабусі вдома нема чи вивершимо нову? -Атож! -А стару подужаємо? -Що подужаєм? - менший Микола. -Геть знести - й на машини. Щоб і слід заскородити. Уявляєте - бабуня додому, а ми у новій хаті. -Піч не змуруємо ,- авторитетно басить Свирид. - Діло тонке. Аж тут з гурту: -Я змурую. Ви підвалини кладіть, то я й почну… Це дядько Лукʼян. Нагодився на розмову. Почув. І йому засвербіло до роботи. -Спасибі, дядьку! - в один голос сини. -Нема й не було у баби Ткачихи добра в хаті, - сурмонить брови дядько Лукʼян, - добро у неї в серці. Справжнє. Невимірне й не вимірюване нічим добро.
Answers & Comments
Іван, найстарший, втупився у креслення. Потім, навіщось, обійшов навкруги стару хату й до хлопців:
- А що, браття, доки мами-бабусі вдома нема чи вивершимо нову?
-Атож!
-А стару подужаємо?
-Що подужаєм? - менший Микола.
-Геть знести - й на машини. Щоб і слід заскородити. Уявляєте - бабуня додому, а ми у новій хаті.
-Піч не змуруємо ,- авторитетно басить Свирид. - Діло тонке.
Аж тут з гурту:
-Я змурую. Ви підвалини кладіть, то я й почну…
Це дядько Лукʼян. Нагодився на розмову. Почув. І йому засвербіло до роботи.
-Спасибі, дядьку! - в один голос сини.
-Нема й не було у баби Ткачихи добра в хаті, - сурмонить брови дядько Лукʼян, - добро у неї в серці. Справжнє. Невимірне й не вимірюване нічим добро.