Давньослов'янський міф "Дажбог і Жива" розповідає про двох божественних постатей, які відображають природні явища та сакральні аспекти життя. Дажбог є богом сонця та плодючості, а Жива – богинею родючості і землі.

Міф розповідає, що Дажбог, бог сонця, був закоханий у Живу, богиню родючості і материнства. Він намагався завоювати її серце, освітлюючи світ своїми променями та надаючи тепло, необхідне для росту рослин та збіжжя.

Жива, у відповідь, віддавала йому свою ніжність та плодючість, надаючи родючість землі, яка дає врожай. Її ласка та ніжність пробуджували в Дажбога силу і енергію.

Міф про Дажбога і Живу символізує важливу роль сонця і землі у житті природи і людини. Ці божества взаємодіють, забезпечуючи життя на Землі та зберігаючи рівновагу в природі. Міф також відображає давню природну релігійну віру в природні сили та їх вплив на людське існування.