Відповідь:Бі́блія (грец. τά βιβιλία, βιβλία, «вівлія» тобто «збірка книг»; також через місто Бібл, куди завозили папірус), або Святе́ Письмо́, Свяще́нне Писа́ння — сукупність текстів різних епох і авторів, яка сприймається всіма християнськими конфесіями як Священне Писання.
«Святе Письмо Старого та Нового Заповіту»
Біблія 1859 р.
Автор
декілька десятків авторів (у християнстві і юдаїзмі автором вважається сам Бог)
Назва мовою оригіналу
Святе Письмо, Старого та Нового Заповіту. Повний переклад, здійснений за оригінальними єврейськими, арамейськими та грецькими текстами.
Мова
давньоєврейська мова, арамейська мова і койне
Жанр
релігійна літератураd і святі тексти
Видано українською
так
CMNS: Святе Письмо Старого та Нового Заповіту у Вікісховищі
Q: Святе Письмо Старого та Нового Заповіту у Вікіцитатах
S: Святе Письмо Старого та Нового Заповіту у Вікіджерелах
Біблія складається зі Старого Заповіту та Нового Заповіту. В основі назви «Заповіт» (від івр. ברית — угода, договір, союз) лежить ідея угоди Бога з усім людством: у Старому Заповіті розповідається про створення світу, гріхопадіння і союз Бога із народом Ізраїля; у Новому Заповіті — про спасіння людства від гріха через викуплення його Ісусом Христом своєю смертю та новий союз з Богом.
Результат складної праці з відбору цих текстів заведено називати каноном, а більш або менш близькі за жанром, але такі, що не увійшли до канону — апокрифами.[1] Католицький канон Святого Письма (Біблії) містить 73 книги, православний — 76 книг, а у протестантів — 66.[2]
У юдаїзмі лише Старий Заповіт (Танах) розглядається як священна книга.
Answers & Comments
Відповідь:Бі́блія (грец. τά βιβιλία, βιβλία, «вівлія» тобто «збірка книг»; також через місто Бібл, куди завозили папірус), або Святе́ Письмо́, Свяще́нне Писа́ння — сукупність текстів різних епох і авторів, яка сприймається всіма християнськими конфесіями як Священне Писання.
«Святе Письмо Старого та Нового Заповіту»
Біблія 1859 р.
Автор
декілька десятків авторів (у християнстві і юдаїзмі автором вважається сам Бог)
Назва мовою оригіналу
Святе Письмо, Старого та Нового Заповіту. Повний переклад, здійснений за оригінальними єврейськими, арамейськими та грецькими текстами.
Мова
давньоєврейська мова, арамейська мова і койне
Жанр
релігійна літератураd і святі тексти
Видано українською
так
CMNS: Святе Письмо Старого та Нового Заповіту у Вікісховищі
Q: Святе Письмо Старого та Нового Заповіту у Вікіцитатах
S: Святе Письмо Старого та Нового Заповіту у Вікіджерелах
Біблія складається зі Старого Заповіту та Нового Заповіту. В основі назви «Заповіт» (від івр. ברית — угода, договір, союз) лежить ідея угоди Бога з усім людством: у Старому Заповіті розповідається про створення світу, гріхопадіння і союз Бога із народом Ізраїля; у Новому Заповіті — про спасіння людства від гріха через викуплення його Ісусом Христом своєю смертю та новий союз з Богом.
Результат складної праці з відбору цих текстів заведено називати каноном, а більш або менш близькі за жанром, але такі, що не увійшли до канону — апокрифами.[1] Католицький канон Святого Письма (Біблії) містить 73 книги, православний — 76 книг, а у протестантів — 66.[2]
У юдаїзмі лише Старий Заповіт (Танах) розглядається як священна книга.
Пояснення: