Verified answer

Нам важко обійтись без густих лісів, безкраїх полів та садів, без їхніх мешканців. У нашій душі завжди жила часточка всього цього.Іноді, сидячи біля моря, дивишся навколо: чайки літають над головою, десь у товщі води плавають медузи і риби. А як радісно й легко буває часом на душі! Сидиш у садку, слухаєш співи птахів та шум дерев. Хіба не чудово?Але найдивніші, найдивовижніші почуття переповнюють людину під час відвідування лісу. Спершу навкруги тихо. Ось подув легенький вітерець, ураз зашуміли дерева, почулися віддалені голоси пташок. Обернешся і одразу підскочиш на місці. Щойно прямо перед носом пролетів шпак. Знову тиша... Аж раптом, десь над тобою, потріскують сухі гілки дуба. Прудка білка перескакує з дерева на дерево у пошуках їжі.Неймовірна краса! (К. Інгінова).Безсполучникові складні речення:У нашій душі завжди жила часточка всього цього.Хіба не чудово?Неймовірна краса!