З давніх/давен в (У,у)країні побутував народний інстумент. Називали його гудок або смик. На фресках (С,с)офійського (С,с)обору в Києві зроду/віку й до/ сьогодні зб(е,и)рігаєт(ь?)ся зображе(н,нн)я музиканта, що грає на грушоподібному стру(н,нн)ому інструменті. Він мав три струни і коротку ручку-гриф.
М(е,и)лодію в/основному вигравали на одній струні торкаючись раз/по/раз двох інших струн. Смичок час/від/часу викликав високі звуки. Корпус гудка прит(е,и)скали до грудей спирали на коліно або прикладали до плеча. Гру на цьому інструменті часто/густо називали гудьбою.
На/жаль, у середині XVII століття гудок за наказом патріарха Никона спалили. Врешті/решт на зміну гудку пізніше прийшла скрипка.