Ґреґор Замза, який одного дня прокидається, перевтілений у велику комаху. Він хоче жити нормально. На жаль, це неможливо, бо він навіть не може встати з ліжка. Він втрачає роботу. Родина замикає його в кімнаті, турбуючись, щоб ніхто не дізнався, що з ним сталося. Під впливом перевтілення Ґреґора змінюються також і члени його родини. Вони мусять самі собі заробляти на життя, так як Ґреґор досі працював заради всієї сім’ї. Зміна, яка повністю ізолювала Ґреґора від світу, призвела в кінці до його смерті, до полегшення родини, якій він вже надзвичайно набрид.
Перевтiлення Грегора на комаху яскрава метафора вiдчуження людини вiд усього свiту. Втративши людську подобу, герой опинився за межами людського iснування. Вiн автоматично був позбавлений права займати у суспiльствi хоча б найнижчий щабель, i навiть у власнiй родинi вiн не мiг претендувати на будь-яке “людське” мiсце. Iсторiя його поступового виштовхування з кола близьких людей, що завершилася сiмейним судом i вiдвертим бажанням Грегору смертi, у символiчному планi прочитується як процес безжалiсного вiдторгнення “хвороï” своïм нещастям людини благополучним байдужим суспiльством.
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
Объяснение:
Ґреґор Замза, який одного дня прокидається, перевтілений у велику комаху. Він хоче жити нормально. На жаль, це неможливо, бо він навіть не може встати з ліжка. Він втрачає роботу. Родина замикає його в кімнаті, турбуючись, щоб ніхто не дізнався, що з ним сталося. Під впливом перевтілення Ґреґора змінюються також і члени його родини. Вони мусять самі собі заробляти на життя, так як Ґреґор досі працював заради всієї сім’ї. Зміна, яка повністю ізолювала Ґреґора від світу, призвела в кінці до його смерті, до полегшення родини, якій він вже надзвичайно набрид.
Перевтiлення Грегора на комаху яскрава метафора вiдчуження людини вiд усього свiту. Втративши людську подобу, герой опинився за межами людського iснування. Вiн автоматично був позбавлений права займати у суспiльствi хоча б найнижчий щабель, i навiть у власнiй родинi вiн не мiг претендувати на будь-яке “людське” мiсце. Iсторiя його поступового виштовхування з кола близьких людей, що завершилася сiмейним судом i вiдвертим бажанням Грегору смертi, у символiчному планi прочитується як процес безжалiсного вiдторгнення “хвороï” своïм нещастям людини благополучним байдужим суспiльством.