П'єса Жана Батіста Мольєра "Міщанин-шляхтич" була написана в 1670 році, коли класицизм був у своїй зеніті. Доба класицизму характеризувалася високими стандартами в галузі літератури, де відображалася чітка структура творів, формальність та простеження логічних ліній, при мінімальному відображенні емоційної сфери персонажів.
Комедія, що написав Мольєр, має чітко виокремлену структуру: сюжетну лінію, розвиток дії, композиційне розташування сцен, діалоги між персонажами, закінчення сюжету. У п'єсі зображено умовного міщанина, який з метою відвідати вищий стан і здійснити перехід у нього, вирішує зіграти роль шляхтича. Щоб досягти мети, він звертається до різних спеціалістів, які навчають його манерам та навичкам аристократів. Однак, плани головного героя не виходять так, як він задумував, і дія п'єси закінчується його поверненням до тверезого розуму.
Мольєр зробив комедію "Міщанин-шляхтич" високою за рахунок окремих особливостей твору. На перше місце він поставив моральну проблему перевиховання міщанина. Переслідуючи свою мету, головний герой поневірився між двома світами та став прикладом невмирущої проблеми культурного перевиховання людини. Другою особливістю комедії є вчені професії знавців дресури, які були показані в творі як абсурдні і неестетичні. Крім того, "Міщанин-шляхтич" йде відступ від традиційних попередніх фарсів, та комедій, тому є виразним прикладом високої комедії.
Отже, п'єса Жана Батіста Мольєра "Міщанин-шляхтич" є твором доби класицизму, а її особливості роблять її прикладом високої комедії.
Answers & Comments
Ответ:
П'єса Жана Батіста Мольєра "Міщанин-шляхтич" була написана в 1670 році, коли класицизм був у своїй зеніті. Доба класицизму характеризувалася високими стандартами в галузі літератури, де відображалася чітка структура творів, формальність та простеження логічних ліній, при мінімальному відображенні емоційної сфери персонажів.
Комедія, що написав Мольєр, має чітко виокремлену структуру: сюжетну лінію, розвиток дії, композиційне розташування сцен, діалоги між персонажами, закінчення сюжету. У п'єсі зображено умовного міщанина, який з метою відвідати вищий стан і здійснити перехід у нього, вирішує зіграти роль шляхтича. Щоб досягти мети, він звертається до різних спеціалістів, які навчають його манерам та навичкам аристократів. Однак, плани головного героя не виходять так, як він задумував, і дія п'єси закінчується його поверненням до тверезого розуму.
Мольєр зробив комедію "Міщанин-шляхтич" високою за рахунок окремих особливостей твору. На перше місце він поставив моральну проблему перевиховання міщанина. Переслідуючи свою мету, головний герой поневірився між двома світами та став прикладом невмирущої проблеми культурного перевиховання людини. Другою особливістю комедії є вчені професії знавців дресури, які були показані в творі як абсурдні і неестетичні. Крім того, "Міщанин-шляхтич" йде відступ від традиційних попередніх фарсів, та комедій, тому є виразним прикладом високої комедії.
Отже, п'єса Жана Батіста Мольєра "Міщанин-шляхтич" є твором доби класицизму, а її особливості роблять її прикладом високої комедії.