Більшість віршів збірки присвячено Амалії - дівчині, в яку закохався юний поет Генріх Гейне. Дівчина не відповіла поетові взаємністю і вийшла заміж за багатого аристократа. Через кілька років Гейне покохав її молодшу сестру Терезу, але стосунки також не склалися. Терезі він присвятив також частину віршів зі своєї збірки.

"Книгу пісень" Гейне почав створювати під впливом кохання до Амалії. Мотивами цього циклу є мрія про ідеал, нерозділене кохання, страждання й розчарування. Напружена внутрішня боротьба завершується в другому циклі перемогою ліричного героя, який після складних випробувань здобуває свободу духу, виходить у простір мистецтва. У третьому циклі ліричний герой постає дорослим чоловіком, який втратив свою кохану, відчуває себе сумним, нещасним і тривожним. Тут звучать мотиви самотності, меланхолії, спогади про втрати.