Ответ:

За словами Ярослава Грицька , про те, що Франко не дали премію з приводу передчасної смерті - вигадка. Кандидатуру українського письменника також розглядали. При цьому його підтримувала не одна кандидатура, а дві. Другим був професор історії з Упсали Харальд Ерне - голова Нобелівського комітету.

Однак коли дійшло до фіналу, Ерне змінив свою точку зору. При цьому це більше стосувалося не самої особистості Франко, а народу. Разом з українцем "постраждав" і чеський поет Отокар Бжезіни: мовляв, чехи і українці ще недостатньо цивілізовані, щоб їх представники могли заслуговувати таку премію.

Історик зазначив, що нобелівський клуб досить закритий. Престижну премію отримують найчастіше американці. Також показують гідний результат Ізраїль. І в обох цих країнах наука фінансується на вищому рівні.

Проте, незважаючи на це Франко заслуговував її.

Автор багато в писав в жанрах:вірш, повість, роман, новела, оповідання, п'єса.

Стратегічна мета України - потрапити в цей клуб. Тобто стати 26-м відсотком. Реалізується ця мета через модернізацію. Франко був одним з небагатьох, який це розумів і до цього прагнув. Тому і займався не тільки літературою, а й економікою.