Вихід українського руху (як старорусинів, так і народовців) на широку політичну арену мав неминучим вислідом вплив на нього модерних європейських політичних теорій, зокрема соціалізму. Нові віяння в Галичині зініціювала східноукраїнська інтелігенція, яка на той час була більш розвиненою в інтелектуальній площині. Цьому сприяла, зокрема, енергійна діяльність Михайла Драгоманова, який закликав молодь розширювати свій інтелектуальний обрій, знайомитися з кращими надбаннями європейської та російської культури, науки, йти далі старшого покоління, не лише словом, а й ділом піднімати українське суспільство. На його заклики відгукнулася невелика група західноукраїнської молоді. Так в українському русі виникла ще одна течія – радикальна.Перші прибічники Драгоманова з’явились у віденському клубі українських студентів «Січ». Наприкінці 70-х рр. ХІХ ст. його ідеї підтримували два львівські студентські гуртки: один, що знаходився під впливом старорусинів,– «Академический кружок», інший – народовський «Дружній лихвар». Згодом коло прихильників розширювалося. Найбільш здібними послідовниками поглядів Драгоманова стали Іван Франко та Михайло Павлик, які піднесли український рух у Галичині на новий інтелектуальний рівень, подолавши його провінційну обмеженість і консерватизм.
Answers & Comments
Ответ:
Вихід українського руху (як старорусинів, так і народовців) на широку політичну арену мав неминучим вислідом вплив на нього модерних європейських політичних теорій, зокрема соціалізму. Нові віяння в Галичині зініціювала східноукраїнська інтелігенція, яка на той час була більш розвиненою в інтелектуальній площині. Цьому сприяла, зокрема, енергійна діяльність Михайла Драгоманова, який закликав молодь розширювати свій інтелектуальний обрій, знайомитися з кращими надбаннями європейської та російської культури, науки, йти далі старшого покоління, не лише словом, а й ділом піднімати українське суспільство. На його заклики відгукнулася невелика група західноукраїнської молоді. Так в українському русі виникла ще одна течія – радикальна.Перші прибічники Драгоманова з’явились у віденському клубі українських студентів «Січ». Наприкінці 70-х рр. ХІХ ст. його ідеї підтримували два львівські студентські гуртки: один, що знаходився під впливом старорусинів,– «Академический кружок», інший – народовський «Дружній лихвар». Згодом коло прихильників розширювалося. Найбільш здібними послідовниками поглядів Драгоманова стали Іван Франко та Михайло Павлик, які піднесли український рух у Галичині на новий інтелектуальний рівень, подолавши його провінційну обмеженість і консерватизм.
Объяснение: