Займенник – це частину мови, яка служить для заміни іменника в реченні, зокрема для уникнення повторення одного і того ж слова.
Дехто – це неозначений займенник, який вживається для позначення особи невизначеної кількості. Він може мати різні форми залежно від роду та числа іменника, який замінює. У реченні «Дехто каже, що завжди треба бути обережним» слово "дехто" є підметом, що замінює іменник і позначає неозначену кількість осіб.
Нею – це займенникова форма від жіночого займенника "вона". Вживається для заміни жіночого іменника відмінку називному, орудному, місцевому чи давальному. Наприклад, в реченні "Вона допомогла мені з домашнім завданням" можна замінити "вона" на "нею": "Допомогла мені з домашнім завданням нею".
У писемному розборі цих займенників потрібно звернути увагу на їхні форми, родові та числові відмінки, відношення до іменника, який вони замінюють, та їх роль у реченні.
Answers & Comments
Ответ:
Объяснение:
Займенник – це частину мови, яка служить для заміни іменника в реченні, зокрема для уникнення повторення одного і того ж слова.
Дехто – це неозначений займенник, який вживається для позначення особи невизначеної кількості. Він може мати різні форми залежно від роду та числа іменника, який замінює. У реченні «Дехто каже, що завжди треба бути обережним» слово "дехто" є підметом, що замінює іменник і позначає неозначену кількість осіб.
Нею – це займенникова форма від жіночого займенника "вона". Вживається для заміни жіночого іменника відмінку називному, орудному, місцевому чи давальному. Наприклад, в реченні "Вона допомогла мені з домашнім завданням" можна замінити "вона" на "нею": "Допомогла мені з домашнім завданням нею".
У писемному розборі цих займенників потрібно звернути увагу на їхні форми, родові та числові відмінки, відношення до іменника, який вони замінюють, та їх роль у реченні.