Ответ:

Так вже склалося, що багато історичних подій не тільки осідають у творах, літописах і хроніках, а й міцно закріплюються в живій мові, і використовувати їх можуть навіть люди, які не чули про реальне підґрунтя фразеологізму. Так і зі знаменитим переходом Цезаря через легендарну річку. Полководець наважився перейти Рубікон, фразеологізм залишився у промові нащадків.

Ця річка зараз називається Фьюмічіно, впадає в Адріатику і протікає між двома італійськими містами: Ріміні та Чезена. Назва її народилася від «rubeus» (тобто «червоний» латиною, адже води її течуть по глинистих ґрунтах). Зараз це невелика річечка, що майже пересихає, адже її води вже багато століть використовуються для зрошення полів. Але в часи Цезаря саме по червоній річці проходила тодішня межа між самою Італією та однією з римських земель – Цизальпінською Галлією. Гай Юлій, який був тоді проконсулом, командував 13-м Парним легіоном і мав зупинитися біля річки: адже проконсул міг командувати солдатами лише у провінціях і було вести легіони на землях власне Італії. Це було б найпрямішим порушенням закону та повноважень Сенату, державним злочином і тому каралося смертною карою. Але іншого вибору, на жаль, не залишалося.