ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ ЗА НАСЛІДКАМИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Затяжна позиційна війна призвела до виснаження воюючих держав. Антиурядові виступи охопили широкі верстви населення і поступово придбали стихійний, неконтрольований характер. Зміна світоглядних пріоритетів (втрата авторитету монархій), активізація опозиції в ряді країн (більшовики в Росії, революційні синдикалісти у Франції, спартаківці в Німеччині та ін.).
Під час війни обидві сторони зіткнулися з проблемою виснаження людських і матеріальних ресурсів. Уряду вводили суворі заходи по мобілізації тилу: в воюючих країнах проводиться примусове вилучення продовольства у селян, була введена карткова система, встановлені норми на споживання продовольства, вугілля, одягу. Незважаючи на жорстокі заходи боротьби зі спекулянтами, стрімко росли ціни, значна частина населення перетворилася на жебраків. У той же час стрімко збільшувалися доходи тих компаній, які виконували Військові замовлення.
Цінності - це явища як матеріального, так і духовного характеру, що мають позитивну значущість, тобто здатні задовольняти будь-які потреби людей, суспільства.
Війна привела до занепаду демократії і гуманізму. Ненависть, що панувала на полях битв, перейшла в мирне життя народів і привела до появи таких явищ як більшовизм, фашизм, націонал-соціалізм. Призвела до зменшення чисельності населення в наслідок голоду, лих, хвороб (епідемія грипу - «іспанка» забрала понад 25 млн життів по всьому світу), спаду народжуваності.
Світова війна породила негативні зміни в способі життя народів, економічну розруху, відірвала від господарства мільйони робітників і селян усіх воюючих країн. Життя та побут переважної більшості населення воюючих країн уже в перший рік війни швидко зазнали різких змін у бік їхнього погіршення.
Велика війна кардинально змінила життя не тільки тих, хто пішов на фронт, а й тих, хто залишився в тилу. Змінилися звички, розпорядок дня, раціон харчування, навіть ставлення до життя. Став звичним вислів: «Це було ще до війни». Війна сформувала іншу систему цінностей.
За чотири роки війни в полон було взято майже 8 млн осіб. Умови утримання військовополонених у різних країнах відрізнялися. Часто військовополонених використовували як робочу силу; багато з них померло від хвороб і виснаження.
Перша світова війна ознаменувала собою перехід людства від однієї історичної епохи до іншої і належить до тих подій, вплив яких відчутний і до сьогодні. Світова війна значною мірою зумовила зміну моралі та суспільних ідеалів, привела до світоглядних змін, що знайшло свій прояв як у культурному (мистецтві, літературі, науці), так і в політичному (поява фашизму, тощо) житті суспільства. Ця війна тривала понад чотири роки і стала, можна сказати словами сучасних дослідників, „завершенням XIX століття і віку прогресу та початком нашої власної катастрофічної ери”.
Перед початком війни країни Європи, перебували в атмосфері спокою та віри в прогрес як головну ідею розвитку людського суспільства. Ця віра в прогрес була зумовлена цілою низкою відкриттів у природничих науках, зроблених наприкінці XIX - початку XX століття такими відомими вченими, як К. Рентген, М. Кюрі, А. Ейнштейн та ін. Саме в цей період з’явилися нові теорії та імена у психології та соціології (серед них - 3. Фрейд, М. Вебер та ін.), а також в інших галузях людської діяльності. Все це сприяло загальному науковому, культурному та матеріальному поступові. Високий рівень матеріального добробуту, якого досягла значна частина населення західноєвропейських країн, дозволив „багатьом звичайним сім’ям середнього класу жити повнокровним і комфортабельним життям...”.
Щодо духовного життя, то напередодні війни воно відзначалося стабільною системою цінностей, що здавалися незаперечними і незмінними. Кожен знав, що таке Слава, і що означає Честь.
Молоді того часу були притаманні патріотизм і прагматизм у політиці, що породжувало оптимізм та віру в поступ. А це формувало у молоді почуття спів відповідальності у справі поліпшення духовного, політичного та економічного становища своїх країн, зокрема, ціною виконання свого патріотичного обов’язку - віддати життя за Батьківщину.
Початок війни 1914-1918 pp. посилив відчуття національної єдності. Воєнна ейфорія, охоплення значної частини населення відчуттям національної єдності, патріотизму й оптимізму щодо майбутнього породжували в перші тижні війни неадекватне розуміння понять дружби, честі, патріотизму. В умовах такого неадекватного розуміння й сприйняття морально-етичних норм значна частина чоловіків (переважно студентів) записувалася добровольцями лише тому, що не уявляли для себе можливості залишатися в тилу в той час, як їхні друзі йшли на фронт. Дане явище отримало в психології назву конформістської агресії (або псевдоагресії), оскільки руйнівні дії, здійснювані молодими вояками на фронті в даному стані, стали виразом почуття виконаного обов’язку та небажання виглядати в очах свого оточення боягузом.
Answers & Comments
Ответ:
Объяснение:
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ ЗА НАСЛІДКАМИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Затяжна позиційна війна призвела до виснаження воюючих держав. Антиурядові виступи охопили широкі верстви населення і поступово придбали стихійний, неконтрольований характер. Зміна світоглядних пріоритетів (втрата авторитету монархій), активізація опозиції в ряді країн (більшовики в Росії, революційні синдикалісти у Франції, спартаківці в Німеччині та ін.).
Під час війни обидві сторони зіткнулися з проблемою виснаження людських і матеріальних ресурсів. Уряду вводили суворі заходи по мобілізації тилу: в воюючих країнах проводиться примусове вилучення продовольства у селян, була введена карткова система, встановлені норми на споживання продовольства, вугілля, одягу. Незважаючи на жорстокі заходи боротьби зі спекулянтами, стрімко росли ціни, значна частина населення перетворилася на жебраків. У той же час стрімко збільшувалися доходи тих компаній, які виконували Військові замовлення.
Цінності - це явища як матеріального, так і духовного характеру, що мають позитивну значущість, тобто здатні задовольняти будь-які потреби людей, суспільства.
Війна привела до занепаду демократії і гуманізму. Ненависть, що панувала на полях битв, перейшла в мирне життя народів і привела до появи таких явищ як більшовизм, фашизм, націонал-соціалізм. Призвела до зменшення чисельності населення в наслідок голоду, лих, хвороб (епідемія грипу - «іспанка» забрала понад 25 млн життів по всьому світу), спаду народжуваності.
Світова війна породила негативні зміни в способі життя народів, економічну розруху, відірвала від господарства мільйони робітників і селян усіх воюючих країн. Життя та побут переважної більшості населення воюючих країн уже в перший рік війни швидко зазнали різких змін у бік їхнього погіршення.
Велика війна кардинально змінила життя не тільки тих, хто пішов на фронт, а й тих, хто залишився в тилу. Змінилися звички, розпорядок дня, раціон харчування, навіть ставлення до життя. Став звичним вислів: «Це було ще до війни». Війна сформувала іншу систему цінностей.
За чотири роки війни в полон було взято майже 8 млн осіб. Умови утримання військовополонених у різних країнах відрізнялися. Часто військовополонених використовували як робочу силу; багато з них померло від хвороб і виснаження.
Перша світова війна ознаменувала собою перехід людства від однієї історичної епохи до іншої і належить до тих подій, вплив яких відчутний і до сьогодні. Світова війна значною мірою зумовила зміну моралі та суспільних ідеалів, привела до світоглядних змін, що знайшло свій прояв як у культурному (мистецтві, літературі, науці), так і в політичному (поява фашизму, тощо) житті суспільства. Ця війна тривала понад чотири роки і стала, можна сказати словами сучасних дослідників, „завершенням XIX століття і віку прогресу та початком нашої власної катастрофічної ери”.
Перед початком війни країни Європи, перебували в атмосфері спокою та віри в прогрес як головну ідею розвитку людського суспільства. Ця віра в прогрес була зумовлена цілою низкою відкриттів у природничих науках, зроблених наприкінці XIX - початку XX століття такими відомими вченими, як К. Рентген, М. Кюрі, А. Ейнштейн та ін. Саме в цей період з’явилися нові теорії та імена у психології та соціології (серед них - 3. Фрейд, М. Вебер та ін.), а також в інших галузях людської діяльності. Все це сприяло загальному науковому, культурному та матеріальному поступові. Високий рівень матеріального добробуту, якого досягла значна частина населення західноєвропейських країн, дозволив „багатьом звичайним сім’ям середнього класу жити повнокровним і комфортабельним життям...”.
Щодо духовного життя, то напередодні війни воно відзначалося стабільною системою цінностей, що здавалися незаперечними і незмінними. Кожен знав, що таке Слава, і що означає Честь.
Молоді того часу були притаманні патріотизм і прагматизм у політиці, що породжувало оптимізм та віру в поступ. А це формувало у молоді почуття спів відповідальності у справі поліпшення духовного, політичного та економічного становища своїх країн, зокрема, ціною виконання свого патріотичного обов’язку - віддати життя за Батьківщину.
Початок війни 1914-1918 pp. посилив відчуття національної єдності. Воєнна ейфорія, охоплення значної частини населення відчуттям національної єдності, патріотизму й оптимізму щодо майбутнього породжували в перші тижні війни неадекватне розуміння понять дружби, честі, патріотизму. В умовах такого неадекватного розуміння й сприйняття морально-етичних норм значна частина чоловіків (переважно студентів) записувалася добровольцями лише тому, що не уявляли для себе можливості залишатися в тилу в той час, як їхні друзі йшли на фронт. Дане явище отримало в психології назву конформістської агресії (або псевдоагресії), оскільки руйнівні дії, здійснювані молодими вояками на фронті в даному стані, стали виразом почуття виконаного обов’язку та небажання виглядати в очах свого оточення боягузом.