Займенники в реченнях:

1. Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй.

2. Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться повні жмені груш.

3. Їй сняться хмари і липневі грози, чиясь душа, прозора при свічі. 4. Живе в тій хаті сивий-сивий спомин, улітку він під грушею сидить. 5. І хата, й тин, і груша серед двору, і кияшиння чорне де-не-де, все згадує себе в свою найкращу пору. І стежка, по якій вже тільки сніг іде... 6. Ой, сестриченько-яличко, ти не дряпай моє личко, я суничок назбираю жменьку мамi i собі!

Розбір:

1. Я - п. ф. мій, особ., Н. в.

Моїй - п. ф. моя, присв., Д. в.

2. Їй - п. ф. вона, особ., Д. в.

3. Чиясь - п. ф. чия, відм., Зн. в.

4. Він - п. ф. його, особ., Н. в.

5. Себе - п. ф. себе, зворот., Зн. в.

Свою - п. ф. своя, присв., Зн. в.

6. Ти - п. ф. твій, особ., Н. в.

Моє - п. ф. моє, присв., Зн. в.

Собі - п. ф. себе, Зворот., Д. в.