Скіфи були кочовим народом, який проживав у величезному регіоні, що простягався від Чорного моря до Центральної Азії протягом 9-1 століття до нашої ери. Їх часто поділяють на кілька груп на основі географічного розташування, культурних відмінностей і періоду часу.

Однією групою скіфів були царські скіфи, які населяли Понтійсько-Каспійський степ і були відомі своїми складними похоронними звичаями та використанням золота в мистецтві та ювелірних виробах.

Іншою групою були савромати, які жили в південному степовому регіоні і були відомі своєю верховою їздою та військовою майстерністю. Вони також були відомі своїм використанням композитного лука, який був дуже ефективною зброєю в їхньому кочовому способі життя.

Третьою групою були саки, які жили у східній частині скіфського царства і були відомі своєю торгівлею з сусідніми народами. Вони також були відомі своїм досвідом у металургії та металообробці.

Кожна з цих груп мала чіткі культурні та економічні відмінності, а їхній досвід і взаємодія з сусідніми народами сформували їх унікальну ідентичність як скіфів.