Терміново , виконайте аналіз 6 частини твору Т. Шевченка " наймичка " . Віддаю всі бали . Щоб було легше , текст прикріплю . Дякую ❤️
Тричі крига замерзала,
Тричі розтавала,
Тричі наймичку у Київ
Катря провожала,
Так, як матір; і в четвертий
Провела небогу
Аж у поле, до могили,
І молила Бога,
Щоб швиденько верталася,
Бо без неї в хаті
Якось сумно, ніби мати
Покинула хату.
Після Пречистої в неділю,
Та після Першої Трохим
Старий сидів в сорочці білій,
В брилі, на призьбі. Перед ним
З собакою унучок грався,
А внучка в юпку одяглась
У Катрину і ніби йшла
До діда в гості. Засміявсь
Старий і внучку привітав,
Неначе справді молодицю:
«А де ж ти діла паляницю?
Чи, може, в лісі хто одняв?
Чи попросту забула взяти?..
Чи, може, ще й не напекла?
Е, сором, сором, лепська мати!»
Аж зирк — і наймичка ввійшла
На двір. Побіг стрічати
З онуками свою Ганну.
«А Марко в дорозі?» —
Ганна діда питалася.
«В дорозі ще й досі».
«А я ледве додибала
До вашої хати,
Не хотілось на чужині
Одній умирати!
Коли б Марка діждатися...
Так щось тяжко стало!»
І внучатам із клуночка
Гостинці виймала:
І хрестики, й дукачики,
Й намиста разочок
Яриночці, і червоний
З фольги образочок,
А Карпові соловейка
Та коників пару,
І четвертий уже перстень
Святої Варвари
Катерині, а дідові
Із воску святого
Три свічечки; а Маркові
І собі нічого
Не принесла: не купила,
Бо грошей не стало,
А заробить нездужала.
«А ось ще осталось
Півбубличка!»
Й по шматочку
Дітям розділила.
Тричі крига замерзала,
Тричі розтавала,
Тричі наймичку у Київ
Катря провожала,
Так, як матір; і в четвертий
Провела небогу
Аж у поле, до могили,
І молила Бога,
Щоб швиденько верталася,
Бо без неї в хаті
Якось сумно, ніби мати
Покинула хату.
Після Пречистої в неділю,
Та після Першої Трохим
Старий сидів в сорочці білій,
В брилі, на призьбі. Перед ним
З собакою унучок грався,
А внучка в юпку одяглась
У Катрину і ніби йшла
До діда в гості. Засміявсь
Старий і внучку привітав,
Неначе справді молодицю:
«А де ж ти діла паляницю?
Чи, може, в лісі хто одняв?
Чи попросту забула взяти?..
Чи, може, ще й не напекла?
Е, сором, сором, лепська мати!»
Аж зирк — і наймичка ввійшла
На двір. Побіг стрічати
З онуками свою Ганну.
«А Марко в дорозі?» —
Ганна діда питалася.
«В дорозі ще й досі».
«А я ледве додибала
До вашої хати,
Не хотілось на чужині
Одній умирати!
Коли б Марка діждатися...
Так щось тяжко стало!»
І внучатам із клуночка
Гостинці виймала:
І хрестики, й дукачики,
Й намиста разочок
Яриночці, і червоний
З фольги образочок,
А Карпові соловейка
Та коників пару,
І четвертий уже перстень
Святої Варвари
Катерині, а дідові
Із воску святого
Три свічечки; а Маркові
І собі нічого
Не принесла: не купила,
Бо грошей не стало,
А заробить нездужала.
«А ось ще осталось
Півбубличка!»
Й по шматочку
Дітям розділила.
More Questions From This User See All
Answers & Comments
Ответ:
Автор – Тарас Шевченко
Рік написання – 1845
Літературний рід – ліро-епос
Жанр – соціально-побутова поема
Тема “Наймичка”: зображення важкої долі жінки-кріпачки, яка вимушена була все своє життя страждати і приховувати своє материнство.
Ідея “Наймичка”: засудження тогочасних умов в яких жінка відчувала себе соціально-незахищеною.
Основна думка:
А) мати — найсвятіше, що є у кожної людини;
Б) Я каралась /Весь вік в чужій хаті… /Прости мене, мій синочку! /Я… я твоя мати.
Напрям – Реалізм
Провідні мотиви – самотності, страждання, душевної туги, схиляння перед силою духу жінки, перед величчю найвищої з усієї любові – материнської.
Головні герої: Ганна, Трохим, Настя, Марко, Катря
Проблематика:
жінка і суспільство
жінка і обставини, у яких вона опинилась
жінка і її совість
стосунки поколінь
Композиція “Наймичка”
Композиційно поема поділяється на пролог і 8 частин. У перших чотирьох розповідається про молоду наймичку, решта — про її старість і смерть.
Поемі властива так звана «видима» композиція. Кожний розділ твору — немовби окремий кадр, що рухає дію, сприяє розгортанню сюжету.
Експозиція: знайомство із старими заможними хуторянами — дідом та бабою. У них своє горе — невтішна самотня старість.
Зав’язка: Трохимові та Насті поталанило — вони знайшли підкинуту біля свого перелазу дитину і всиновили її.
Розвиток дії: Ганна – наймичка, яка поневіряється весь вік в чужій хаті. Героїня все перемагає, щоб бути коло свого сина.
Кульмінація: перед смертю Ганна відкриває сину Маркові сокровенну таємницю свого життя. Смерть наймички
Композиція поеми письменника нагадує побудову драматичного твору. У ній чітко виділяються сцени, картини, епізоди. Розв’язки як окремого компонента сюжетобудови немає.
Конфлікт твору (соціально-моральний) – жінка-матір, її трагічна доля та незахищеність від людського марнославства