Ответ:

Після того, як Маргот зникла в тунелі, її однокласники розбіглися по своїх справах. Але ймовірності знову побачити її не було. Їм треба було почати свої уроки і вони продовжували свій день, але з якоюсь дивною похмурістю в серці.

Те, що вони зробили з Маргот, не було просто насильством. Вони розчарувалися, що вони не змогли перетворити її на себе, на що вони намагалися протягом усього року. Вони навіть не помітили, як вони відчужували Маргот від себе, сприяючи її самотності.

Тепер, коли вони зрозуміли свою помилку, вони почували глибокий жаль, бажаючи повернути час назад, щоб все змінити. Але вже було пізно.

Коли діти повернулися додому, вони продовжили думати про Маргот. Де вона може бути? Що вона може робити? Як вона відчуває себе зараз? Їхні думки вперто поверталися до неї.

Тоді їм прийшло на думку зібратися разом і написати лист Маргот. Вони хотіли виразити свої співчуття та звинувачення за те, що вони зробили. Вони хотіли, щоб Маргот знав, що вони справді бажають поправити свої помилки.

Таким чином, вони написали листа і надіслали його поштою. На наступний день, коли діти повернулися до школи, вони побачили Маргот, яка повернулася.

Вона була на вигляд дуже похмурою, але коли вона побачила свій клас, вона почала усміхатися. Діти підійшли до неї, попривітали, і подарували їй свій лист

Объяснение:

надеюсь помог