Verified answer

Зимній ранок - це мрякуватий вир, який пробивається крізь хмари, тепло жовті лучі обнімають засніжені сосни і крихітні дерева, проламують тому колір золотого зонтика над полями замученими від заморозків оберненими в білу крижину. Холодний прозорий повітря кришиться під кедровими гілками, вересовим листям і бурштиновим сплетінням кущів. Залишаючи свій слід під час крокування по білій обоймі лісу, закликає він нас насолоджуватись чудом натури і залишати лише крихкий шлях на нашому шляху.

вся земля вкрита ніжним, білим кольором. він як легкий і холодний пух, який перетворюється на воду у моїх теплих руках. сонце виглядало яскравими променями з-під сірих і снігових хмар. вони несли у себе білий холод. промені сонця грали на снігу, немов у спробах його розтопити. але холоди були страшніші за спеку, все в окрузі замерзло. ранок плавно перейшов у день, сонце пішло далеко за хмари, скоро буде нічне диво.