Ответ:

Далекий і непроглядний степ... Здалеку видніється лиш синє небо і де-не-де проскакує біла хмаринка. В такій тиші та гармонії з природою їдуть два мужні борці за визволення українського народу по прихованій степовій дорозі. Навкруги — ну душі. Здається, життя тут завмерло і лиш коні тихим голосом посапують від літньої спеки. На обличчях чоловіків(а були вони ще зовсім юними) виднілись глибокі рани, шрами від яких залишили слід на все життя. Вони майже не перемовлялись словами, лише час від часі заходились жартувати і враз полишали цю справу. Надзвичайно ж бо важливою була їхня поїздка...

Объяснение: