Verified answer

Ответ:

7-8. Люблінська унія, укладена в 1569 році, була важливою підтримкою в історії Польщі та Литви, яка призвела до створення Речі Посполитої (Rzeczpospolita) або Річі Посполитої, політичної та соціальної унії цих двох держав. Передумови для укладення Люблінської унії включають наступні фактори:

Історичний контекст: Польща та Литва були розташовані одна з одною та поділили спільну кордонну зону. Ця близькість і різні історичні спільноти створили основу для подальших переговорів і угод.

Спільні загрози: Обидві держави стикалися із загрозами від своїх сусідів, зокрема від Османської імперії на півдні та Московії на сході. Ця спільна загроза стимулювала їх до ближнього співробітництва.

Політичні та соціальні особливості: Польща та Литва обидві перебували в процесі формування своїх політичних та соціальних структур. Вони визнавали потребу в сильному центральному уряді, щоб краще керувати цими кращими та розширеними територіями.

Політичні амбіції королів: Ягайло (Владислав II) був королем Литви і також був обраний королем Польщі. Укладення унії з Польщею дозволило стати йому правителем одного великого королівства з великою владою.

Внутрішні фактори: В обох державах було певне прагнення до створення стабільної адміністративної та правової системи. Унія могла служити засобом для досягнення цього.

Люблінська унія створила Реч Посполиту, яка існувала впродовж багатьох століть та мала значний вплив на історію Центральної та Східної Європи. Унія також вплинула на культурний обмін, правову систему і політичну організацію цих територій.

9. Адміністративно-політичний устрій українських земель у складі Речі Посполитої (Польсько-Литовської Королівської Республіки) був складним і різноманітним у різні періоди і в різних регіонах. Реч Посполита існувала приблизно з середини XVI століття до розділу Польщі у XVIII столітті. Адміністративно-політичний устрій Речі Посполитої був складним і часто розвивався відповідно до змінених особливостей та впливів. Українські землі в цій системі мали свою унікальну роль і позицію, але також підпорядковувалися загальним законам і структурам влади Речі Посполитої.