Гімназист зі станції Київська стоїть на вулиці, в червоній гімназійній формі з білою блузкою і комірцем. Його взуття блищить, ніжки стоять осторонь, руки скрізь - на книзі, на стоянці, на зачуєному шарфі. Але серед усього цього напору на ідеал, є забарвлення - ЧОРНА РУКА. Це стримує його широкий постать і генерує рельєфність усієї картини. Воно свідчить про те, що життя має свої чорні плями, але вони не менш важливі, ніж білі частинки.
Гімназист виявляється не ідеалом, а героєм, який виконує свій архетипічно героїчний обов'язок, випробувуючи прочність своїх засад і меж, і нарешті - він знаходить взірець для наслідування, який з легкістю перетворюється на провокаторську ідею.
Answers & Comments
Ответ:
Гімназист зі станції Київська стоїть на вулиці, в червоній гімназійній формі з білою блузкою і комірцем. Його взуття блищить, ніжки стоять осторонь, руки скрізь - на книзі, на стоянці, на зачуєному шарфі. Але серед усього цього напору на ідеал, є забарвлення - ЧОРНА РУКА. Це стримує його широкий постать і генерує рельєфність усієї картини. Воно свідчить про те, що життя має свої чорні плями, але вони не менш важливі, ніж білі частинки.
Гімназист виявляється не ідеалом, а героєм, який виконує свій архетипічно героїчний обов'язок, випробувуючи прочність своїх засад і меж, і нарешті - він знаходить взірець для наслідування, який з легкістю перетворюється на провокаторську ідею.