Притча містить протиставлення доброго та поганого персонажа з несподіваною переміною ролей – подібне можна побачити в притчах про «Багача та Лазаря» (Лк. 16:19-31) чи «Милосердного самарянина» (Лк. 10:25-37).
Розповідь представлена в такий спосіб, що відразу впадає у вічі різкий перехід від фарисея до митаря, що виразніше підкреслює контраст між цими особами.
Наші сучасні уявлення про фарисеїв є доволі стереотипними, однак слухачі Ісуса сподівалися, що героєм історії виявиться якраз фарисей, а не митар. Слово «фарисей» в перекладі з єврейської на українську мову, може на думку деяких дослідників означати «відокремлений», інші ж перекладають його як «ревнитель». Фарисеї були нащадками хасидеїв (благочестивих), які боролися за чистоту віри в одного Бога супроти язичницької реакції, зокрема в часі насильного накидання геленістичної культури сирійськими правителями Селевкідами, які по смерті Олександра Македонського отримали владу над однією з частин його імперії – про ці події довідуємося з розповідей у 1-2 книгах Маккавеїв. Фарисеї вірили в наперед призначення, проте визнаючи, що історія знаходиться під Божественним контролем, визнавали свобідну волю. Вони також вірили у безсмертя душі та воскресіння тіла; вірили в ангелів та авторитет усного передання. На їхню думку «Суть релігії полягала в підпорядкуванню Закону. Божа милість дається тільки тим, хто зберігає Закон».
Цікавим є факт, що за кілька століть після Ісуса, юдейський Талмуд також доволі критично розрізняє поміж смиренними та загорділими фарисеями. Отож, в Талмуді знах
одимо опис сімох типів фарисеїв, при чому п’ять з них супроводжуються насмішкуватими епітетами.
1.Фарисеї «почекай трошки» завжди мали причину, щоб не зробити якусь добру справу.
2.Були також «вдарені» фарисеї – щоб не дивитись на жінок, вони закривали очі й натикалися на стіни.
3.Фарисеї «вистав-плече» немов би ставили свої добрі діла на показ на плечі, щоб всі їх могли бачити.
4.«Горбаті» фарисеї ходили сутулі, демонструючи іншим своє смирення.
5.Фарисеї «які вічно підраховують» – постійно підраховували баланс своїх добрих та злих діл.
6.Фарисеї «богобоязні» стали в страсі та трепеті перед Богом.
7.Фарисеї «боголюбиві» – справжні сини Авраама та фарисеї істинні.
Answers & Comments
Ответ:
Притча містить протиставлення доброго та поганого персонажа з несподіваною переміною ролей – подібне можна побачити в притчах про «Багача та Лазаря» (Лк. 16:19-31) чи «Милосердного самарянина» (Лк. 10:25-37).
Розповідь представлена в такий спосіб, що відразу впадає у вічі різкий перехід від фарисея до митаря, що виразніше підкреслює контраст між цими особами.
Наші сучасні уявлення про фарисеїв є доволі стереотипними, однак слухачі Ісуса сподівалися, що героєм історії виявиться якраз фарисей, а не митар. Слово «фарисей» в перекладі з єврейської на українську мову, може на думку деяких дослідників означати «відокремлений», інші ж перекладають його як «ревнитель». Фарисеї були нащадками хасидеїв (благочестивих), які боролися за чистоту віри в одного Бога супроти язичницької реакції, зокрема в часі насильного накидання геленістичної культури сирійськими правителями Селевкідами, які по смерті Олександра Македонського отримали владу над однією з частин його імперії – про ці події довідуємося з розповідей у 1-2 книгах Маккавеїв. Фарисеї вірили в наперед призначення, проте визнаючи, що історія знаходиться під Божественним контролем, визнавали свобідну волю. Вони також вірили у безсмертя душі та воскресіння тіла; вірили в ангелів та авторитет усного передання. На їхню думку «Суть релігії полягала в підпорядкуванню Закону. Божа милість дається тільки тим, хто зберігає Закон».
Цікавим є факт, що за кілька століть після Ісуса, юдейський Талмуд також доволі критично розрізняє поміж смиренними та загорділими фарисеями. Отож, в Талмуді знах
одимо опис сімох типів фарисеїв, при чому п’ять з них супроводжуються насмішкуватими епітетами.
1.Фарисеї «почекай трошки» завжди мали причину, щоб не зробити якусь добру справу.
2.Були також «вдарені» фарисеї – щоб не дивитись на жінок, вони закривали очі й натикалися на стіни.
3.Фарисеї «вистав-плече» немов би ставили свої добрі діла на показ на плечі, щоб всі їх могли бачити.
4.«Горбаті» фарисеї ходили сутулі, демонструючи іншим своє смирення.
5.Фарисеї «які вічно підраховують» – постійно підраховували баланс своїх добрих та злих діл.
6.Фарисеї «богобоязні» стали в страсі та трепеті перед Богом.
7.Фарисеї «боголюбиві» – справжні сини Авраама та фарисеї істинні.
Объяснение: