«Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість у розмові й повага до панів. Вона любила цілувать їх в руки, кланятись, підсолоджувала свою розмову з ними. Попаді й небагаті панії частували її в покоях, садовили поруч з собою на стільці як потрібну людину…”
“По другий бік тину стояла баба Кайдашиха, висока та суха, неначе циганська голка, в запасці, в рясній білій, як сніг, сорочці, в здоровій хустці на голові. Сліпе око біліло ніби наскрізь, як вушко в голці, хоч туди нитку затягай…”
” В неї аж губи трусились до лайки, та не було з ким лаяться…”
"Вона любила чепуритись і держала себе дуже чисто. Все на ній було чистеньке, наче нове..."
"Кайдашиха була зовсім здорова і дурила свою невістку. Вона була рада, що взяла у хату добру робітницю, а сама залежалась."
"Вона стояла над душею в Мотрі, наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду"
Answers & Comments
Ответ:
Цитати до образу Марусі Кайдашихи.
Объяснение: