Відповідь:

Мені дуже подобається визначення Ліни Костенко: «Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Знаєте, поезія особисто для мене, у наш непростий і меркантильний  час в умовах, коли ми всі боремося за виживання є острівцем духовності. Цей острівець робить наше життя кращим, світлішим, надає йому духовного змісту.  Поезія - це щось таке, що прикрашає наше життя і дає духовне натхнення.  Звичайно, я люблю українську класичну поезію. Справжнім генієм є Тарас Шевченко, і рівних йому немає. Дуже ніжна та водночас бунтівна, сильна поезія Лесі Українки. “Ще не було епохи для поета, але були поети для епох” – ці слова точно про них написала Ліна Костенко. Також прекрасна лірика Максима Рильского та Володимира Сосюри. А які чудові вірші про кохання писав наш поет Павло Тичина! Читаєш та відчуваєш, що вони неначе торкають струни серця.

Пояснення:

Складала з різних сайтів, також доповнювала своїми реченнями!