Червоно-Жовті- високий вміст полуторних оксидів (заліза і алюмінію) і збідненість кремнеземом. Теплий і вологий клімат сприяє інтенсивним процесам руйнування гірських порід, розпаду алюмосилікатів, винесенню кальцію і магнію.
Сіті і бурі напівпустельні грунти- характеризуються низьким вмістом гумусу (1-2,5% в горизонті Не), який поступово знижується вниз по профілю. Гумусові кислоти мають спрощену будову, переважають фульвокислоти, пов'язані з R2O3, незважаючи на карбонатність грунту. ЄП залежить від гранскладу, на противагу каштановим грунтам вона максимальна в НРі/к-горизонті (3-25 мг·екв), в складі обмінних основ переважають Са та Mg, вміст Na коливається від 1 до 14% від ЄП. Реакція по всьому профілю слабо лужна (pH = 7,3-8,0). Грунти завжди в тій чи іншій мірі карбонатні, багато з них містять гіпс і водорозчинні солі. Мулувата фракція звичайно розподілена по профілю нерівномірно, накопичується в НРі-горизонті, де також дещо акумулюються R2O3. Грунти бідні на азот і фосфор. Водно-фізичні властивості та водний режим грунтів несприятливий для росту рослин.
Головний фактор, що лімітує ріст сільськогосподарських культур, – нестача вологи.
Каштанові грутни - Мають низький вміст гумусу – 3%, але досить сильний гумусовий горизонт – до 0,55 м.
Чорноземи — багаті темнозабарвлені гуматним гумусом ґрунти, насичені основами, із зернистою або грудкуватою структурою, що не мають ознак сучасного перезволоження та сформувались вони під багаторічною трав'янистою рослинністю в континентальному суббореальному поясі.
Сірі лісові- дерновий процес виражений сильніше, а підзолистий - слабше, ніж у світло-сірих. Гумусовий горизонт сірого кольору, потужністю 25-30 см, вміст гумусу - від 3-4% до 6-8%, в його складі незначно переважають гумінові кислоти. Грунтовий розчин має кислу реакцію середовища.
Підзолисті ґрунти- включають в себе велику групу, що утворюється при великій кількості опадів і частих заморозків. Характеризується підвищеною вологістю верхнього шару. Формується подзолистая грунт у тому випадку, якщо кількість опадів на території переважає над їх випаровуванням.
Ґрунти тундрово-(глейові)- дуже зволожені влітку, близько від поверхні залягає багаторічна мерзлота.
Арктичні ґрунти- містять мало гумусу (1—2 %, інколи до 6 %), реакція ґрунтового розчину слабкокисла або нейтральна (рН = 6,0—6,5),
Answers & Comments
Ответ:
Червоно-Жовті- високий вміст полуторних оксидів (заліза і алюмінію) і збідненість кремнеземом. Теплий і вологий клімат сприяє інтенсивним процесам руйнування гірських порід, розпаду алюмосилікатів, винесенню кальцію і магнію.
Сіті і бурі напівпустельні грунти- характеризуються низьким вмістом гумусу (1-2,5% в горизонті Не), який поступово знижується вниз по профілю. Гумусові кислоти мають спрощену будову, переважають фульвокислоти, пов'язані з R2O3, незважаючи на карбонатність грунту. ЄП залежить від гранскладу, на противагу каштановим грунтам вона максимальна в НРі/к-горизонті (3-25 мг·екв), в складі обмінних основ переважають Са та Mg, вміст Na коливається від 1 до 14% від ЄП. Реакція по всьому профілю слабо лужна (pH = 7,3-8,0). Грунти завжди в тій чи іншій мірі карбонатні, багато з них містять гіпс і водорозчинні солі. Мулувата фракція звичайно розподілена по профілю нерівномірно, накопичується в НРі-горизонті, де також дещо акумулюються R2O3. Грунти бідні на азот і фосфор. Водно-фізичні властивості та водний режим грунтів несприятливий для росту рослин.
Головний фактор, що лімітує ріст сільськогосподарських культур, – нестача вологи.
Каштанові грутни - Мають низький вміст гумусу – 3%, але досить сильний гумусовий горизонт – до 0,55 м.
Чорноземи — багаті темнозабарвлені гуматним гумусом ґрунти, насичені основами, із зернистою або грудкуватою структурою, що не мають ознак сучасного перезволоження та сформувались вони під багаторічною трав'янистою рослинністю в континентальному суббореальному поясі.
Сірі лісові- дерновий процес виражений сильніше, а підзолистий - слабше, ніж у світло-сірих. Гумусовий горизонт сірого кольору, потужністю 25-30 см, вміст гумусу - від 3-4% до 6-8%, в його складі незначно переважають гумінові кислоти. Грунтовий розчин має кислу реакцію середовища.
Підзолисті ґрунти- включають в себе велику групу, що утворюється при великій кількості опадів і частих заморозків. Характеризується підвищеною вологістю верхнього шару. Формується подзолистая грунт у тому випадку, якщо кількість опадів на території переважає над їх випаровуванням.
Ґрунти тундрово-(глейові)- дуже зволожені влітку, близько від поверхні залягає багаторічна мерзлота.
Арктичні ґрунти- містять мало гумусу (1—2 %, інколи до 6 %), реакція ґрунтового розчину слабкокисла або нейтральна (рН = 6,0—6,5),
Объяснение: