Павлусь, головний герой твору Олександра Стороженка "Скарб", був непересічним хлопчиком з дитинства. Його доброта, простота та відкритість привертали до нього увагу інших. Але, на жаль, ці якості відкрилися на нього з поганої сторони, коли він став об'єктом заздрості й кривди з боку своїх однолітків.

Щодо запитання, чи хотів би я бути схожим на Павлуся, моє перше враження - так, звичайно. Але, задумавшись глибше, я розумію, що це не так просто, як здається.

З одного боку, я б хотів мати такі якості, які мав Павлусь - доброту, чуйність та відкритість до світу. Я б хотів бути людиною, яка здатна бачити красу в простих речах і бути щасливою завжди, навіть у складних життєвих ситуаціях.

Але з іншого боку, я розумію, що бути такою людиною - це не легко. Бути схожим на Павлуся означає стикатися зі злиднями та кривдою, які можуть бути завжди поруч зі мною. Це означає бути вразливим і часто відчувати біль, який інші люди можуть завдати.

Тому я вважаю, що я б хотів бути схожим на Павлуся у тому, що стосується його якостей, але не у тому, що стосується труднощів, з якими він зіткнувся. Я хочу бути людиною, яка вміє бачити красу у світі, але при цьому також бути міцним і рішучим, щоб забезпечити собі щасливе життя.