Твір Олександра Кониського"Молитва"- Допоможіть будь ласка
Answers & Comments
arinademko2
серпня 1836 року у селі Переходівка на Чернігівщині народився Олександр Якович Кониський, письменник, публіцист, громадський діяч, автор духовного гімну «Молитва за Україну». Походив із стародавнього, але збіднілого чернігівського дворянського роду. В 13 років виключений із чернігівської гімназії через написання українських віршів. Надалі навчався в Ніжинському ліцеї, склав іспит на звання кандидата права. Почав друкуватися з 1858-го, у своїй творчості відстоював українську національну ідею. Автор підручників для недільних шкіл: «Українські прописи» (1862), «Арифметика, або нотниця» (1863), «Граматика або перша читанка задля початку вченья» (1882). Підготував також підручник про закони, потрібні селянам, який, однак, не був дозволений до друку цензурою.
Літературні псевдоніми О. Верниволя, Ф. Ґоровенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин та ін. (всього близько 150). Значна частина його літературних творів містить у своїй основі юридичні сюжети, викриває негативні явища в діяльності царської адміністрації і суду, здирництво тогочасно адвокатури: "Суддя Гарбуз" (1875), "Антін Калина" (1881-82), "Народна педагогія" (1886), "Стельмахи" (1887), "Козарський ланок", ", "У "тісної баби"' (обидва - 1889), "Баба Явдоха" (1897), "Ранком в Алупці" (1898), "Сікутор", "Хвора душа" (обидва - 1899), "Бугай" (1901), "Наввипередки" (1903). Йому належить цикл "оповідань з кримінальної хроніки": "Каторжний", "Тюрма за волю" (обидва - 1881), "Драма в тюрмі", "Чи злочинець, чи ненужний" (обидва - 1885), "Конокрад Іван Дранка" (1887). Кілька поезій присвятив темі тюрми, заслання і каторги. Опублікував казку-пародію на царський суд "Собача правда" (1894).
За поширення «малоросійської пропаганди» у 1863-му засланий до Вологди. Повернувся в Київ лише в 1872-му, після зняття поліційного нагляду. Один із фундаторів Літературного товариства імені Т. Шевченка (1873), засновник видавництва «Вік» Підготував першу двотомну біографію Тараса Шевченка, яка була високо оцінена сучасниками і не втратила актуальності й донині. Переклав «Щоденник» Кобзаря. Автор слів пісні «Молитва за Україну» («Боже великий, єдиний, нам Україну храни»), покладену на музику Миколою Лисенком. Як писав Сергій Єфремов: «Такими людьми, як Кониський, найбільше держалась українська справа під той складний час, коли навіть голосу українського не чутко було, вони були не тільки робітниками, а немов прапорами цілої епохи».
Answers & Comments
Якович Кониський, письменник,
публіцист, громадський діяч, автор духовного гімну «Молитва за Україну».
Походив із стародавнього, але збіднілого чернігівського дворянського роду. В 13 років виключений із чернігівської гімназії через написання українських віршів.
Надалі навчався в Ніжинському ліцеї, склав іспит на звання кандидата
права.
Почав друкуватися з 1858-го, у своїй творчості відстоював українську національну ідею. Автор підручників для недільних шкіл: «Українські
прописи» (1862), «Арифметика, або нотниця» (1863), «Граматика або перша читанка задля початку вченья» (1882).
Підготував також підручник про закони, потрібні селянам, який, однак,
не був дозволений до друку цензурою.
Літературні псевдоніми О. Верниволя,
Ф. Ґоровенко, В. Буркун, Перебендя,
О. Хуторянин та ін. (всього близько
150). Значна частина його літературних творів містить у своїй основі юридичні сюжети, викриває негативні явища в діяльності царської адміністрації і суду,
здирництво тогочасно адвокатури:
"Суддя Гарбуз" (1875), "Антін
Калина" (1881-82), "Народна
педагогія" (1886), "Стельмахи" (1887),
"Козарський ланок",
", "У "тісної
баби"' (обидва - 1889), "Баба Явдоха" (1897), "Ранком в
Алупці" (1898), "Сікутор", "Хвора
душа" (обидва - 1899), "Бугай" (1901),
"Наввипередки" (1903). Йому належить
цикл "оповідань з кримінальної хроніки": "Каторжний", "Тюрма за волю" (обидва - 1881), "Драма в тюрмі",
"Чи злочинець, чи ненужний" (обидва -
1885), "Конокрад Іван Дранка" (1887).
Кілька поезій присвятив темі тюрми, заслання і каторги. Опублікував казку-пародію на царський суд "Собача
правда" (1894).
За поширення «малоросійської
пропаганди» у 1863-му засланий до
Вологди. Повернувся в Київ лише в
1872-му, після зняття поліційного
нагляду.
Один із фундаторів Літературного товариства імені Т. Шевченка (1873), засновник видавництва «Вік»
Підготував першу двотомну біографію
Тараса Шевченка, яка була високо
оцінена сучасниками і не втратила актуальності й донині. Переклав
«Щоденник» Кобзаря. Автор слів пісні
«Молитва за Україну» («Боже великий, єдиний, нам Україну храни»),
покладену на музику Миколою
Лисенком.
Як писав Сергій Єфремов: «Такими людьми, як Кониський, найбільше держалась українська справа під той складний час, коли навіть голосу українського не чутко було, вони були не тільки робітниками, а немов прапорами цілої епохи».