Ответ:

Объяснение:

Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський та Євген Гребінка збагатили жанр байки й тематично, і структурно. Продуктивно запозичуючи сюжети римського байкаря Езопа, українських народних байок, перлин цього жанру Г. Сковороди, на відміну від попередників, своїм творам вони надавали віршованої форми.

Байкарська творчість П. Гулака-Артемовського. Особливе місце в доробку митця посідає твір «Пан та Собака», який одразу після опублікування в «Украинском вестнике» (1818) набув великої популярності. Це була перша літературна віршова байка, написана зі свідомою орієнтацією на фольклорні традиції народної сміхової культури, розмовну мову. Письменник назвав свій твір казкою, а літературознавці розглядають його як байку-казку. Цікаві, незвичайні сюжети, невеликий обсяг зближує ці жанри, проте в основі байки лежить розповідь дидактичного (повчального) характеру, а негативні персонажі є предметом сатиричного зображення, оскільки діють усупереч правилам загальноприйнятої моралі. Оцінка змальованим явищам, подіям і вчинкам дається в особливій частині байки - моралі.

Байка «Пан та Собака» написана на основі польської чотирирядкової байки Ігнатія Красіцького (1735-1801) «Пан і Пес» та окремих епізодів із «Пан не вартий слуги». Байка П. Гулака-Артемовського викриває самодурство й розбещеність панів, висловлює співчуття до безправних селян. В алегоричному образі Собаки, сумлінного й чесного, зображено кріпака, який повністю залежить від пана.