Ответ:Народилася 30 березня 1973 року у селі Старичі Яворівського району Львівської області в родині вчителів. Незабаром родина переїхала на Черкащину.
Батько Марини Павленко був вчителем української мови та літератури. Завдяки йому вона і почала писати перші твори.
З відзнакою закінчила Уманський державний педінститут (нині університет) імені П.Г. Тичини. Після навчання працює вчителькою початкових класів Уманської міської гімназії, а з 2000 року Марина Степанівна стає викладачем кафедри української літератури й українознавства рідного університету.
Вона – кандидат педагогічних наук, доцент, автор багатьох наукових публікацій, методичних рекомендацій «У країні Лісових Дзвіночків», монографії про П. Тичину. Член національної спілки письменників України.
Марина Павленко написала:
Збірки поезій: «Бузкові зошити» (1997), «Час-папороть», «Душа осики»,
романи для підлітків «Русалонька із 7-В…», книги казок «Півтора бажання (Казки старої Ялосоветиної скрині)»,
твори для дітей – повість-казка «Домовичок з палітрою», «Домовичок повертається», повістей «Миколчині історії», «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?».
Марина Павленко ще й талановита художниця. Вона проілюструвала чимало збірок (у т.ч. й власні). Як художник-ілюстратор Марина Павленка стала відома завдяки оформленню видань своїх поетичних творів: «Чар-папороть» (2002 р.), «Душа осики» (2006 р.).
За монографію «Тичининська формула українського патріотизму» Марина Степанівна Павленко удостоєна літературної премії «Благовіст».
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:Народилася 30 березня 1973 року у селі Старичі Яворівського району Львівської області в родині вчителів. Незабаром родина переїхала на Черкащину.
Батько Марини Павленко був вчителем української мови та літератури. Завдяки йому вона і почала писати перші твори.
З відзнакою закінчила Уманський державний педінститут (нині університет) імені П.Г. Тичини. Після навчання працює вчителькою початкових класів Уманської міської гімназії, а з 2000 року Марина Степанівна стає викладачем кафедри української літератури й українознавства рідного університету.
Вона – кандидат педагогічних наук, доцент, автор багатьох наукових публікацій, методичних рекомендацій «У країні Лісових Дзвіночків», монографії про П. Тичину. Член національної спілки письменників України.
Марина Павленко написала:
Збірки поезій: «Бузкові зошити» (1997), «Час-папороть», «Душа осики»,
романи для підлітків «Русалонька із 7-В…», книги казок «Півтора бажання (Казки старої Ялосоветиної скрині)»,
твори для дітей – повість-казка «Домовичок з палітрою», «Домовичок повертається», повістей «Миколчині історії», «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?».
Марина Павленко ще й талановита художниця. Вона проілюструвала чимало збірок (у т.ч. й власні). Як художник-ілюстратор Марина Павленка стала відома завдяки оформленню видань своїх поетичних творів: «Чар-папороть» (2002 р.), «Душа осики» (2006 р.).
За монографію «Тичининська формула українського патріотизму» Марина Степанівна Павленко удостоєна літературної премії «Благовіст».
Объяснение: